fbpx
Ми з чоловіком їхали на заробітки тільки через скруту у якій доня наша опинилась. Ми жили не багато, але й не останній шмат хліба мали, та з квартирою їй допомогти не могли. Думала я, що рік попрацюємо і додому, та в доньки інші плани були
Ми з чоловіком їхали на заробітки тільки через скруту у якій доня наша опинилась. Ми жили не багато, але й не останній шмат хліба мали, та з квартирою
Немає гірш, як ото зробить людина капость і прикривається незнанням і святою простотою. Так і свекруха моя: виллє п’ятилітрову каструлю свіжого борщу, а коли я запитаю нащо, так у сльози. І так вона щиро кається і картає ж себе, сльози втирає і за тонометр хапається, що уже сам не радий, що слово їй сказав
Немає гірш, як ото зробить людина капость і прикривається незнанням і святою простотою. Так і свекруха моя: виллє п’ятилітрову каструлю свіжого борщу, а коли я запитаю нащо, так
Коли я свій дім приїхала на продаж виставляти, то сусідка прибігла мене відмовляти. Ми із Галиною завжди товаришували, але всі її попередження і вмовляння мені тоді здавались і зайвими і смішними. Хто ж знав, як поверне життя уже за три роки
Коли я свій дім приїхала на продаж виставляти, то сусідка прибігла мене відмовляти. Ми із Галиною завжди товаришували, але всі її попередження і вмовляння мені тоді здавались і
Не минуло й десятого дня, як сестра мого чоловіка прийшла нам на двері вказувати із дітьми. Така добра і мила Ганнуся, не говорила, а прямо сичала перед очі. Тоді я не витримала і вийшла з малими в нікуди. Лиш згодом отримала аж сорок тисяч у якості спадку. Ну а тепер земля зробила крутий такий оберт і вже я стою на місці Ганни
Не минуло й десятого дня, як сестра мого чоловіка прийшла нам на двері вказувати із дітьми. Така добра і мила Ганнуся, не говорила, а прямо сичала перед очі.
Поліна назвала своїх донечок-близняток Зоєю і Світланою на честь святих, пам’ять яких Церква вшановує 13 лютого. Жінка бажала, щоб її діти, що в цей день народилися, мали сильних покровительок у Небі, були щасливішими, ніж вона. Давати імена, згідно церковного календаря, була їхня сімейна традиція. До того ж немовлята потребували опіки небожителів Раю. Донечки були ранніми пташками, так як поспішили на світ передчасно
Поліна назвала своїх донечок-близняток Зоєю і Світланою на честь святих, пам’ять яких Церква вшановує 13 лютого. Жінка бажала, щоб її діти, що в цей день народилися, мали сильних
Коли я зайшла у дім донки і побачила Семена, що сидів з моїм онуком і щось майстрував, то світ мені перед очима поплив і завертівся. Хапаю ротом повітря, не можу й слова мовити від обурення, образи, здивування, а донька увійшовши до вітальні поглянула на мене і мовила з неприхованою зневагою: “Ой, ну давай, мамо, ти не будеш тут сцен влаштовувати”
Коли я зайшла у дім донки і побачила Семена, що сидів з моїм онуком і щось майстрував, то світ мені перед очима поплив і завертівся. Хапаю ротом повітря,
Коли я увійшла у двір, свекор аж сполотнів. Я не очікувала від нього такої вправності, але він у дім не побіг, а просто полетів підстрибуючи. Вийшов, білий мов стіна: “Як ти могла? Узяла? Ти узяла?”
Коли я увійшла у двір, свекор аж сполотнів. Я не очікувала від нього такої вправності, але він у дім не побіг, а просто полетів підстрибуючи. Вийшов, білий мов
Мені невістка таке сказала, що й до цих пір не моду прийти до тями від того обвинувачення!
– Ваш син тільки те й робить, що лежить на дивані або грає в ігри! Не має ніякого розуміння аби мені допомогти хоча б з чимось! Скільки я
Обпеклася я в житті так сильно, що була б і віру втратила в любов, якби не той випадок, який змінив моє життя, бо хто його знає, якби воно склалося, якби я вчинила задумане
Мені зараз п’ятдесят вісім років, а тоді було двадцять один і я працювала на великому підприємстві. Молода була і дуже мені хотілося мати вже кохання всього життя, тому
Я спочатку не розуміла, чому свекруха ніяк не йде з хати, бо наче вже попрощалися та розцілувалися, а вона й далі біля порогу тупцює. А тоді так глипнула на мене невдоволено і каже: – Я ще довго буду чекати на пакунок?
Я аж руками сплеснула, бо й забути забула про ті часи, коли у мене було що роздавати гостям, але ж тепер інші часи, то чого я зараз маю

You cannot copy content of this page