Розумні жінки ніколи не діляться цими секретами
Це краще тримати в секреті заради вашого ж блага. Ні, це не особисті скeлeти в шафі, нічого такого, але це те, що допоможе вашій репутації і відносинам: 1.
Як тільки Коля побачив майбутню дружину брата, відразу ж втратив спокій. Головою розумів, що навіть думати не повинен про чужу жінку, а ось з серцем, нічого не міг вдіяти. Таких красивих дівчат, як Уляна, він ще не зустрічав у своєму житті. Може все кинеш і втечеш зі мною?! Я забезпечений, ти ні в чому не будеш мати потреби. Все життя буду носити тебе на руках! – несподівано для себе запропонував захмелілий чоловік
Може все кинеш і втечеш зі мною?! Я забезпечений, ти ні в чому не будеш мати потреби. Все життя буду носити тебе на руках! – несподівано для себе
Мама й слова не могла сказати від хвилювання, а дід тим часом продовжив: — Так от знай: наробив твій син мені шкоди, то і я йому зроблю. Якщо він навіть одружиться, то з дружиною жити не буде! Мати написала мені тоді листа, просила в усьому чесно зізнатися. Я був здивований
Мама й слова не могла сказати від хвилювання, а дід тим часом продовжив: — Так от знай: наробив твій син мені шкоди, то і я йому зроблю. Якщо
– Ви – Зоя? – поцікавилася в дівчини. – А я – дружина Артема. Вибачте, що так сталося. Приїдьте. Даю вам нашу адресу. Я розповім подробиці. – Ви – його дружина? А він обіцяв зі мною одружитися.
Артем поспішав. З того поспіху ненароком штовхнув дівчину, яка йшла назустріч. – Вибачте, – промовив спересердя, та, глянувши їй в очі, раптом стрепенувся: – Зойко, це – ти?
Чоловік зрадив мене, коли я перебувала в пoлоговому будинку. Мені все це стало відомо, і невдовзі ми з ним розлучилися. Наша крихітна донечка залишилася без батька
Чоловік зрадив мене, коли я перебувала в пoлоговому будинку. Дитя з’явилося на світ не зовсім здоpовим, лiкарі виходжували його майже місяць, а наш тато в цей час розважався
За 25 років роботи перед суддею уперше постала така ситуація: батько позивався до дітей щодо виплати йому грошового утримання. Зазвичай доводилося відсуджувати алiменти покинутим нащадкам, а тут… “Викличу всіх шістьох дітей цього чоловіка, вислухаю їхні пояснення, і тоді ухвалюватимемо рішення”
Іван Степанович Басистий, районний суддя, задумливо перегортав сторінки цивільної справи, яку мав розглядати на найближчому засіданні. Як не дивно, але за двадцять п’ять років роботи перед ним уперше
І ось повертаюсь із санаторію додому. Чоловік зустрічає на вокзалі. Розповідає про наше маленьке диво — найменшу внучечку, про дітей, про господарство. Я перебиваю: «А ти скучав за мною?
Красуня і розумниця Наталя років десять тому закінчила школу зі срібною медаллю. Невдовзі вийшла заміж за однокласника. Живуть разом із Наталиними батьками. Їхня донька, маленька щебетушечка Іринка, вже
Як була при силі, нинішнім кpивдникам ой як потрібна була, другою мамою називали. Поки на ноги ставали — дуже бідували. Сусідка їм від щирого серця допомагала. Як кажуть люди, «безпородне» нутро з них полізло
Нещодавно, повертаючись із Рівного до Києва, заїхала у невелике житомирське село неподалік автотраси. Купила у сільмазі морозиво, воду та прилаштувалась на лавочці під крислатим кленом. Бабуся, яка на
Старша донька Софія теж приходила вкрай рідко до матері, та ні в чому не допомагала Оксані. А коли востаннє приїхала, зайшла в кімнату, де лежала безпорадна матір, скривилася і, не привітавшись, вийшла. А хвоpу свекруху доглянула та, котру вона колись так не любила
По обличчю Оксани рясно котилися сльози. Вона й досі не могла повірити, що Галини Іванівни вже нема. Жінка стояла біля дoмовини, гірко плачучи, а в голові крутились останні
Зв’язала своє добро у велику хустку, кинула через плече і подалась городами, щоб ніхто не бачив, до мами. Наляканий її рішучістю, Микола отямився. І все в них, здається, пішло на лад – перестав навіть дивитися в той бік, де чарка. Але горе чатувало на них з іншого боку
Після того, як Микола допився до карба і розкинув під своїми ворітьми вудки, щоб рибу ловити, Настя врешті втратила терпець: – Віднині, господарю, я зачну тобі сама клепку

You cannot copy content of this page