Через три дні Явдоха почула, як онука хвалилася подрузі: «Як баба приїхала, мама таку круту «трубку» собі купила. Шкода, старий телефон у кіоск здала, а він теж був класний. Не схотіла мені віддати, наказала про нього і не згадувати»
Потяг прибув до міста рано-вранці. Зітхнувши з полегшенням, Явдоха попростувала до виходу. Ох і втомилася. Нічого, зараз зустріне дочка, обійме, підбадьорить… Однак на вокзалі Салтаниху (так через прізвище
Ми з чоловіком і трьома дітьми живемо на одну мою зарплату, бо чоловік свою витрачає на випиванки. Одержані гроші розкладаю на три купки. Перша — на комунальні послуги, друга — на покупки дітям шкарпеток, книжок, зошитів тощо. Третю ділю на 30 днів, аби мати найнеобхідніші харчі до наступної зарплати
Ми з чоловіком і трьома дітьми живемо на одну мою зарплату, бо чоловік свою витрачає на випиванки. Одержані гроші розкладаю на три купки. Перша — на комунальні послуги,
Вікторове обличчя враз залилося густим рум’янцем. Він відвів погляд, потім глянув на свою дружину і мовив: «Чого ж ти будеш ставити пам’ятник, Колю, якщо мама на мене переписала хату і земельний пай? Я ж по совісті все хочу зробити…»
Зустрілися з давнім знайомим Миколою. Розговорилися. Запитую, як там його брат Віктор поживає в сусідньому селі? Він на мить розгубився, опустив очі, ніяково усміхнувся. Утім, почав неквапом свою
Через півроку — як грім серед ясного неба — приходить мій коханий, стає на коліна, просить його вибачити, каже, що кохає лише мене, і дарує букет моїх улюблених нарцисів. Одне моє слово — і він покине дружину й житимемо разом. Зізнаюся: дуже солодко мені було від тих слів
ВПЕРШЕ я полюбила у десятому класі. Думаю, що таке кохання дарується людині лише раз: найщиріше в світі почуття зовсім юної недосвідченої дівчини. Коханий був старший за мене. Ідучи
— Алло! Не знаю, як правильно подати? У вашої донечки братик менший є. Його щойно привезли у наш будинок. Ви ж його заберете? 
— Алло! Не знаю, як правильно подати? У вашої донечки братик менший є. Його щойно привезли у наш будинок. Ви ж його заберете? Такий ось несподіваний дзвінок знайшов
— Сама всю цю кашу заварила – самій і сьорбати. І винити тобі бабко нікого і допомоги просити ніде. Живеш ось тут і чекаєш, коли на двері вкажуть
— Сама всю цю кашу заварила – самій і сьорбати. І винити тобі бабко нікого і допомоги просити ніде. Живеш ось тут і чекаєш, коли на двері вкажуть
Примостилась на дорожній сумці. Зітхнула. Так скучила за дітьми, за Віктором! Раптом із квартири долинув сміх. Мабуть, діти вдома. Підхопилась і радісно натиснула на дзвінок. Двері рвучко розчахнулись, і Валентина остовпіла: на порозі стояла жінка у халаті. – Тобі кого, тьотю?
Важко опустилась на стілець біля вікна. На плиті давно закипів чайник і свистом привертав до себе увагу. Спустошеним поглядом блукала по мокрій після зливи вулиці. Плакала. – Валю!
— Яку робітницю? Я тебе забезпечую всім, тож, будь ласка, не показуй тут свій характер, не виводь мене з себе, у мене й так клопотів вистачає! Навіщо тобі салони та перукарні, твою селянську породу нічим не прикриєш… На курси вона хоче, у мене перекладачки із такою зовнішністю, що поруч них тобі стояти буде соромно
Того дня Леся здала зміну в супермаркеті, де працювала касиркою, і їхала на вихідні до батьків у село. Прозорий сонячний ранок обіцяв погідний день. Молода жінка вирішила не
Свекрушине серце я довго не могла розтопити, хоч була слухняна, уважна. Але, як кажуть, не було б щастя, та нещастя допомогло. Якось вона занедужала
Після закінчення педінституту я працювала в школі, що за два кілометри від нашого села. На роботу ходила пішки. Одного разу на півдорозі мене застав дощ. Іду, мокну. Несподівано
Наступного дня, ще й світанок не зачинався, як хлопець вже чимчикував до річки. Прийшов на своє рибне місце і тільки-но сторожко ступив у воду та потягнув за мотузок, щоб вийняти ятер, як раптом почув дівочий сміх. Глянув на протилежний берег: Матір Божа! Ну все, пропала його грішна душа!
М’який спориш, густо всіяний росами, приємно холодив босі ноги. Оксана швиденько чимчикувала до подружки Лесі і усміхалась якимсь потаємним думкам. Купальська ніч щедро поїла духмяним вітром липневого буйного

You cannot copy content of this page