– Вдома дружина чекає, а ви тут руки розпускаєте! І як тільки додумались до такого?! Зміряла його поглядом, сповненим докору, і вийшла з класу
Віктор вийшов із переповненого автобуса і вдихнув свіже весняне повітря. Яка краса! Тільки-но розпустились ніжно-зелені листочки на деревах, розкинула смарагдові килими пробуджена від зимового сну земля, духмяно пахкотіли
На жінок якого знаку зодіаку чоловіки витрачають найбільше грошей
12 місце – Стрілець. Неймовірно, але факт: панянки – Стрільці люто, шалено ненавидять скупих чоловіків, але при цьому нічого особливого від чоловіка не чекають. І не хочуть. Діамантовою
В ту новорічну ніч, в світлі миготливих гірлянд, я мала необережність впустити її тарілку з салатом. Пізніше, обертаючись назад і осмислюючи події минулих років, я можу сказати, що та тарілка стала причиною розбрату між мною, батьком і його Вікторією
Особисте життя мій батько почав налагоджувати через півроку після розлучення. Я залишилася жити з батьком. Деталей я досі точно не знаю. Пояснення щоразу різне, але ми маємо жінку
Настали нелегкі 90-ті. Син Олексій, що мешкав із сім’єю в райцентрі, втратив роботу. Мізерної пенсії тітки Тетяни ні на що не вистачало. Притрушений снігом, стояв на городі велетенський горіх. Дивлячись на нього, тітка згадувала чоловіка і то зітхала, то схлипувала. Якось селом їхав автофургон, загальмував біля двору. Жінка вийшла за хвіртку. З кабіни вистрибнув жвавий молодик у дублянці
Чоловіка тітки Тетяни звали Петром. Але на ім’я вона його називала тільки тоді, коли зверталася безпосередньо до нього: «Петю…» А в розмовах із сусідками, з рідною сестрою, знайомими
— Ну чого ти така вперта? І не кажи, що вдалася в мене. Це ж не наша, Жабських, риса, — часто сердиться на мене мама. Але моя впертість врятувала батька
— Ну чого ти така вперта? І не кажи, що вдалася в мене. Це ж не наша, Жабських, риса, — часто сердиться на мене мама. Останній привід для
Того вечора Карина бігла на побачення трохи засмучена. Подруга розповіла, що Артем уклав парі з друзями, що зможе закохати в себе будь-яку дівчину в селі, а вибір впав на неї, тому що хлопці вважали гордячкою, неприступною фортецею. Недарма
Білопінно цвітуть вишні. Ще вчора вони сором’язливо розкривали пелюстки, а сьогодні просто заполонили цвітом! Гнуть свої пишні віти стрункі наречені, ніби тонкою фатою вимереженою з інею покриті, кланяються
Ніколи особливо у чоловікові справи не вникала. Аж тут виявилося, що він, хоч і не збирався покидати цей світ(можливо, мав проблеми, але мовчав про них), проте залишив заповіт: молодшій Соні – квартиру двокімнатну, яку здавали в оренду, а старшій Лесі – машину. Що тут розпочалося, щойно сестри довідалися про цей заповіт
Любов Василівна зі сльозами на очах корпіла над своїми цифрами. Колеги лише перезиркуються поміж собою, не знаючи, як її втішити. Скільки не намагаються заспокоїти, та все марно. Воно
— Знаю я їхню породу. Його родина на все місто своїми дивацтвами відома. Ой Таню, будеш ще лікті кусати. Не йди за нього. От побачиш, не буде добра!
— Знаю я їхню породу. Його родина на все місто своїми дивацтвами відома. Ой Таню, будеш ще лікті кусати. Не йди за нього. От побачиш, не буде добра!
Того осіннього вечора Петра Максимовича ноги додому не несли. Не знав, як подивиться жінці в очі, як сказати їй, що покохав іншу і йде до неї. Все розумів, знав народну мудрість: сивина в бороду, біс в ребро. Але нічого не міг із собою вдіяти. Це було понад його сили – відмовитися від Тетяни
Такого велелюдного прощання у Вільхівці ще не бачили. Колишнього керівника найбільшого підприємства, сільгоспхімії, не стало раптово. Односельці навіть як слід не встигли обсмоктати новину, що він вернувся до
– Маман! Не рвіть собі душу. Я надаю перевагу французькій здобі, але ваші недовчені кухарки готувати такого не вміють. Хоча, може вони запропонують мені щось натомість. Погукайте їх, я сам розмовлятиму з черню. – Павле Олександровичу, – гукнула чоловікові, – накажіть кухаркам, аби зараз же були у вітальні!
Надзвичайно теплою видалась осінь. Листя вигравало жовтогарячими барвами під дотиками щедрого сонячного проміння і шепотіло якісь незбагненні розповіді про життя, про кохання, торкаючись потаємних струн душі. Уляна примостилась

You cannot copy content of this page