Головна

Історії з життя

– Чуєш, Ти, – кричала «порядна» сільська вчителька, – хай твоя знайда навіть не сміє підходити до мого сина. Ти хоч знаєш, хто її батько? Мій Олег з поважаного роду. І жінку візьме таку, щоб рівня йому була.
Історії з життя 0
– Мамо! – радісно стрельнула очима Іванка, – Олег запропонував мені вийти за нього заміж! – А його батьки про це знають? – не поділяла доньчиної радості Орися.
«У мене буде дитина». «Тобто, у нас?» – перепитав Ігор. «У мене. Це – не твоя дитина. Якщо хочеш, можемо розлучитися». «Хто?..» «Я ніколи не скажу цього». Ігор знав: це не була зрада. І він мусить простити
Історії з життя 0
«У мене буде дитина». «Тобто, у нас?» – перепитав Ігор. «У мене. Це – не твоя дитина. Якщо хочеш, можемо розлучитися». «Хто?..» «Я ніколи не скажу цього». Ігор
Довгоочікувану єдину донечку Олексій жодного разу на руки так і не взяв «Нащо воно до мене буде звикати.» Зібрав речі і не зважаючи на голосіння Ярини пішов жити до Антоніни. Та й красивіша і молодша, байдуже що ледь не кожного чоловіка в селі знала дуже близько
Історії з життя 0
Довгоочікувану єдину донечку Олексій жодного разу на руки так і не взяв «Нащо воно до мене буде звикати.» Зібрав речі і не зважаючи на голосіння Ярини пішов жити
– Знаєш, весно, що таке доля? Це – дерево, яке росте на перехресті мого минулого і майбутнього. Я виливав на нього глеки благодатної води. Але воно опускало віття. Якось спробував воду з цього глека. Вона стала солоною…
Історії з життя 0
Чекали весну? Невидимі небесні гінці уже сповістили світ про її прихід. Вона щойно промайнула мимо вас у знайомому образі… Не впізнали? Як же ви могли розминутися з нею?..
Аня про знаменну подію у своєму житті повідомила рідних буквально за тиждень. Усі витрати брав на себе наречений, він же й заборонив кликати на забаву “зайвих” ротів
Історії з життя 0
Аня про знаменну подію у своєму житті повідомила рідних буквально за тиждень. Усі витрати брав на себе наречений, він же й заборонив кликати на забаву “зайвих” ротів За
– Та лікарня останні гроші винесе! – зривався на крик Василь. – За все платити треба! Всім платити треба! Якраз бізнес добре пішов, а тут…
Історії з життя 0
0- Потерпи ще трішки. Купимо нові меблі для кухні – і тоді… Світлана тихо зітхала. Повертала на поличку гарненькі чобітки. Василь завжди знаходив привід обділити дружину обновкою. Не
– У нашому видавництві з’явився холостяк, – забувши привітатися, повідомила подруга. – Одне ім’я чого вартує – Світозар!
Історії з життя 0
– Можна у тебе винайняти житло? Я хочу відпочити. Втомлений, розгублений, посивілий – він чекав на відповідь. Не встигла нічого сказати. Прокинулася. Ранок стукав у вікно прохолодними сонячними
Я був підкаблучником. Моє слово в родині нічого не значило. Мої діти мали мене ні за що. У мене не було своїх грошей: всю зарплату я віддавав дружині, і грошима розпоряджалася вона, під мудрим керівництвом тещі
Історії з життя 0
Цінуйте і поважайте один одного, дозволяйте рідним мати власні кордони, намагайтеся не порушувати особистий простір один одного! Я був підкаблучником. Моє слово в родині нічого не значило. Мої
– Ніколи цього не буде! – не вгавала матір. – Сільське дівчисько захотіло до міста. В мою квартиру. Охомутало мого сина. Мого єдиного сина!
Історії з життя 0
Самітні душі прилітають на місця непризначених побачень. Нікого не тривожать. Лише тужать. А потім, зіщулившись, бредуть у позачас. Такі душі ходять опівночі. Струшують роси й полохають тишу. І
Цей недозволений роман Леся називала головоломкою для двох. Вони писали його, а потім рвали на клапті почуття.
Історії з життя 0
– Ти переможеш його лише тоді, коли переможеш саму себе, – сказала найкраща подруга. Леся в душі погодилася. Справді, пора закінчувати зустрічатися-прощатися, мучитися, розкаюватися… Цей недозволений роман Леся

You cannot copy content of this page