Коли я була малою, то вірила у важку мамину долю і те, що нам
Мені аж соромно стало, чесне слово. Цього разу вже прийшла онучка зі мною розмовляти-балакати.
Я сиділа у сестри на кухні, пила чай із чужої чашки, їла із чужої
– Люся, я хату продала, тому пізно про щось думати, а в тебе хата
Отож, моя подруга Оксана носить за чоловіком жалобу, його раптово не стало, хоч ще
Розумієте, шлюб, це не просто чоловік і жінка, а це ще у події, які
Так вже мене родина чоловіка не любила, що Ольга, дружина чоловікового брата, просто не
“А вам, свахо, нічого з тієї купки і не світить. – мовила раптом моя
Хіба я її такому вчила чи я її до такого готувала. Та я хотіла
Їдучи в місто до свекрухи, ми завжди із чоловіком повні торби продуктів набирали. Я