Як це часто бувало, Максим повернувся додому опівночі. Знову затримався на діловій зустрічі. Швидко прийняв душ і ввійшов в спальню.
Дружина ще не спала : « Ти вже прийшов? »– запитала схвильовано.
За матеріалами – “Є”.
– Угу – промовив він. Надіявся, що сьогодні обійдеться без докорів. Йому зовсім не хотілося нічого пояснювати. Бажання було тільки одне: спати! Втомився, як собака.
– Максиме, – промовила Катя і запнулася на півслові.
– О, зараз почнеться, — подумав чоловік.
– Мені потрібно з тобою серйозно поговорити, – продовжила жінка.
– Вибач, але сьогодні у мене немає настрою вислуховувати твої теревені, – грубо обірвав. Він вкрився ковдрою з головою, став глибоко дихати, демонструючи, що вже спить.
Вранці з дому постарався вийти навшпиньки щоб, не дай Боже, не розбудити дружину. Але, як тільки добрався до офісу, почув сигнал смс-ки: «Сьогодні прийдеш раніше?» – запитувала Катя. «Постараюсь», – збрехав. – Яке там раніше, – подумав, – справ на фірмі стільки, що вгору глянути немає часу.
Коли прийшов додому, була вже одинадцята вечора. Він застав дружину сплячою. Вона дрімала, звернувшись клубочком у вітальні на дивані. На ній було його улюблена сукня і біжутерія, подарована на десяту річницю їхнього весілля. На столі, заставленому делікатесами, догоряли свічки.
– Ми чекаємо гостей? – здивовано запитав, коли Катя розплющила очі.
– Що? – вона глянула на нього затуманеним поглядом.
– Ну, ця вечеря і твоя сукня…
– А, це… Так… Власне кажучи, я чекала, але… не дочекалася. Він не став розпитувати, байдуже подумав: «Напевне, хтось з її подруг! »
З того дня Катя дуже змінилася. Вона кудись ходила кілька разів на тиждень, а на запитання чоловіка, де була, відповідала невпевнено. Стала замкнутою, неуважною. Запустила домашнє господарство. Раніше в квартирі завжди було прибрано, а на кухні смачно пахло. А тепер по всіх кутках панував пил. Замість вишуканих страв стала готувати їжу із заморожених напівфабрикатів, або купувала в супермаркеті щось готове. Навіть сину Андрійкові, який відпочивав у таборі, рідше дзвонила. Зміни відбулись не тільки в її характері, а й в зовнішньому вигляді. В Каті завжди була красива фігура, округлена в потрібних місцях. Тепер вона дуже схудла, обрізала довге волосся, зробила коротку стрижку. Причин в чомусь запідозрити дружину не було, але Максим відчував, що між ними з’явилася якась таємниця. Різні думки стали йому надокучати, але частіше та, яка не давала спокою: «У Каті хтось є…»
Одного разу він застав свою половинку, коли та тихо розмовляла з кимось по телефону. Побачивши чоловіка, зніяковіло перервала розмову. Сиділа в кріслі, сумно про щось думала.
– Ти від мене щось приховуєш, моє сонечко? – запитав Максим, жартома. Зробивши суворий вигляд.
– Невеличка таємниця надає смаку подружнім стосункам, – грайливо повідомила дружина, ніжно обійняла його. Коли Катя була у ванній, Макс швидко перевірив, кому вона телефонувала останнім часом і хто дзвонив їй. Олег!!! Це з ним вона щойно розмовляла. У чоловіка не залишалось жодних сумнівів: дружина проводить час з якимось Олегом. Ця думка гнітила його, уява малювала нестерпні картини. Мучила невідомість. Але він стримався, зумів вгамувати у собі ці почуття, хоча було нелегко. Розбірок не влаштовував.
Спочатку Макс хотів сам простежити за дружиною, але йому було неприємно ховатися в закавулках, коли вона озиралася. І тому він вирішив доручити цю справу спеціалісту. Знайшов у газеті оголошення чоловіка, який пообіцяв допомогти, взявши кругленьку суму у вигляді авансу. Сказав, що буде інформувати про результати розслідування. Згодом він зателефонував і домовився про зустріч. Макс зрадів: нарешті отримає інформацію про свою дружину: де буває, з ким зустрічається… Детектив показав фотографії Каті за останній тиждень. Нічого особливого: зустріч з подругами, візит до перукарні, похід по крамницях… Стоп! А це хто такий? Він уважно придивився до сфотографованої таблички на дверях: «Лікар Олег Петрович, oнкoлoг».
– Вона була у нього в четвер майже дві години, – відзвітував чоловік. На іншому знімку гарний мужчина середнього віку, тепло усміхаючись, тримав долоню на плечі його дружини…
Максим цілий вечір розглядав ці знімки. Звісно, йому хотілось побачити фото, де його невірна дружина і її новий “друг” будуть у більш потрібній йому ситуації. Хотілось показати його Каті і слухати, як вона буде виправдовуватись. Надіявся, що Катя буде плакати, пояснювати, що це лише короткий роман, захоплення, що насправді вона кохає тільки його, Максима.
Того вечора дружина додому не прийшла. Мобільний не відповідав. «Це кінець, – подумав він. – Кінець ілюзії сімейного щастя, кінець приховування, ніби я нічого не помічаю”. Розгублений, навіть не знав, що зробить: розлучиться з нею чи ні.
Біля восьмої вечора в квартирі раптом пролунав дзвінок. Телефонували з приймального відділення.
– Вашій дружині стало зле в маршрутці. Прошу вас приїхати, – пролунав незнайомий жіночий голос. Макс застив. Такого він не очікував. Жіночий голос повідомив відділення, номер палати, де лежала Катя.
Всю інформацію вивів він тремтячою рукою на клаптику паперу. Чомусь раптом згадав табличку на дверях лікаря, яку бачив на знімку, зробленому нещодавно детективом. Повільно став співставляти факти. Він вже так звик до думки, що дружина має іншого, що інших варіантів не допускав. Його думки поступово переходили в інше русло: став усвідомлювати, що зміни у зовнішності Каті не є причиною невірності, а пов’язані з іншими змінами. Мабуть важкими змінами.
До дружини прилетів, як на крилах. «О Боже, Катрусю… – повторював він, а по щоках текли сльози. – Моє сонечко нездужає, а я, як бевзь, думав, що у неї інший!» Йому не давала спокою совість: він нічого не знав про її проблеми, хоча дружина проходила курс вже кілька місяців. І нічого йому не розповіла! Який же він був сліпий! Вважав, що Катя йому наставляє роги, а вона просто ходила на консультації. І отримала від нього не тільки рекомендації, але й підтримку. А насправді він, її законний чоловік, повинен був підтримати в такий важкий момент. Він, а не, навіть дуже хороший і досвідчений, спеціаліст!
Коли Катя прокинулася після процедури, Макс запитав, чому вона приховувала від нього все.
– А ти пам’ятаєш той вечір, коли застав мене сплячою у вітальні біля святкового столу?
– Тоді хтось обіцяв прийти в гості, але не прийшов, – згадав він.
– Це була вечеря для нас. Тільки для тебе і для мене. Не гостей я чекала. Хотіла про все розповісти. Того дня я дізналася про свою проблему і те, що вона ускладнюється…
– А я не прийшов… — прошепотів чоловік.
– Я шукала можливість, поговорити, хотіла з тобою порадитись… А тепер, напевно, мене скоро не стане, – гірко промовила жінка. А я так люблю тебе і нашого сина!!!
Максим ніжно пригорнув дружину:
«Не думай про погане, головне, щоб ти була здоровою, щоб жила! Ти для мене найкраща, я палко тебе кохаю! Лікарі вважають, що зараз вихід є. Поки ще не пізно. Погоджуйся з їхніми порадами!» – тепло промовив, притискаючи руку дружини до своєї мокрої щоки. Вони розмовляли довго і щиро. «Чому люди починають розуміти краще одне одного тільки тоді, коли приходить біда? – думав Макс. – Адже я міг втратити дружину. Якби приділяв їй більше уваги і часу, Катя не залишалась би зі своєю проблемою на самоті».
– Кохана, пробач мене…– його голос тремтів. Спочатку не знаходив для тебе часу, а потім мене засліпили ревнощі, – пояснював він. Соромно про це говорити, але…Я підозрював тебе у невірності. Ти стала якоюсь іншою… Нова зачіска… Схудла, зустрічалась з цим Олегом. А він мужчина цікавий…
– Звідки ти про це знаєш?
– Я… найняв приватного детектива, – ледве вимовив, згоряючи від сорому.
Дружина сумно посміхнулась.
– Пробач, Катрусю. Знаю, що вчинив погано, посмів думати про тебе погано. Коли уявив, що ти можеш піти від мене до іншого, майже розум втратив. Зробимо все як радять фахівці і все буде добре, моя кохана.
Максим взяв відпустку і постійно був поряд з дружиною. Каті вдало пройшла курс лікування, після чого вона швидко почала одужувати. Потім всі разом поїхали в санаторій сімейного типу, де Катя добре відпочила і набралася сил. Протягом цього часу вони з чоловіком дуже зблизилися, поріднилися по-особливому. Їхнє кохання знову розцвіло, як в перші роки подружнього життя. Її проблема не тільки відступила, а й багато чому навчила молодих людей. Тепер подружжя разом проводить кожну вільну хвилину, радіє життю і цінує кожну його мить.
Автор – Тетяна СОКОТЬ.
Фото – ілюстративне.
Передрук матеріалу без гіперпосилання на Intermarium.news заборонений!
Заголовок, головне фото, текстові зміни. – редакція Інтермаріум.
