Повісила мокрі речі на сушарку і пришила відірваний гудзик. Зібрала іграшки, розкидані по всій вітальні, поставила телефон на зарядку. Полила квіти, вставила новий пакет для сміття і поправила зім’ятий рушник. Зітхнула, потягнулася і відправилася в спальню. На хвилинку зупинилася, щоб написати повідомлення вчительці, поклала гроші дитині на завтрашню екскурсію і дістала з-під стільця книжку, що впала. Потім вмилася, змастила обличчя кремом і почистила зуби.
– Хіба ти не пішла спати? – крикнув тато.
– Іду, – відповіла мама.
Почистивши зуби, вона підлила води собаці в миску. Замкнула на ключ вхідні двері і вимкнула світло в коридорі. Заглянула до дітей, вимкнула у них світло і телевізор, підібрала з підлоги сорочку і шкарпетки і віднесла їх у кошик для брудної білизни. Поговорила зі старшим сином, який все ще робив уроки.
Добравшись до спальні, поставила будильник, приготувала речі на наступний ранок, привела в порядок взуття в передпокої і додала три пункти в список термінових справ.
У цей момент тато вимкнув телевізор і сказав: «Я пішов спати». І, дійсно, не довго думаючи відправився в спальню. Загалом, нічого особливого. Чому ж жінки живуть довше? Тому що не можуть піти завчасно: у них занадто багато справ…».
Саманта Вільяр і Сара Брун (з книги «Як жити, коли “все на тобі»).
Фото – ілюстративне.
Передрук матеріалу без гіперпосилання на Intermarium.news заборонений!
Заголовок, головне фото, текстові зміни. – редакція Інтермаріум.
