— Неділя. 7 ранку. Напередодні з чоловіком гуляли, прийшли пізно, та й виспатися хотілося, – розповідає Ніка, – дзвонить свекруха. Запрошує на дачу, на шашлики. Відмовляємося, як можемо, але вона наполягає, вмовляє: м’яса купила на всіх, замаринували вже, поїхали.
Ніка розбудила чоловіка, він побурчав спросоння, але прокинувся. Тим більше знає – мама не зупиниться. Їдуть усі: свекруха зі свекром, брат з дружиною і вони.
Одружені Ніка з Олегом 3 роки, брат з дружиною два місяці тому весілля справили. Дітей ще ні у кого немає.
Сумнівна, звичайно, перспектива, день зі Оленою Ігорівною, ну нехай. З братом чоловіка і його дружиною у нас стосунки нормальні. Свекор чудова людина, а свекруха… ну потерпимо, що ж тепер.
Подружжя жило зі свекрухою цілий рік і цього Ніці вистачило з лишком. Втомилася від її хитрощів та й вічні причіпки дійняли. Свекор тоді синові сам сказав, мерщій на орендовану квартиру втікайте, не залишить у спокої матір твою дружину.
Олена Ігорівна була неймовірною жадібною. Про таких кажуть: взимку снігу не випросиш. Свекра пиляла все життя, що мало заробляє. Але той, мабуть, був байдужим до її слів.
Потім Ніку з Олегом почали пиляти, що мало на господарство дають, багато їдять, гроші витрачати не вміють, віддавайте мені, а я буду вам видавати. Ну вже, дзуськи!
Орендували молоді квартиру теж близько року, а потім батьки Ніки з’їхалися з бабусею і їм дісталася її квартира.
Молодший брат чоловіка дружину до Олени Ігорівни в дім відразу приводити відмовився: надивився, як малася Ніка. Вони теж живуть на орендованій. А Ніка з чоловіком на радощах, що не доведеться в банківське ярмо впрягатися, купили стару машину.
– Олег чайку попив, снідати відмовився: на шашлики ж їдемо, пішов в машину, я зателефонувала його братику з дружиною, чекайте, мовляв, виїхали за вами. Там теж не сильно раді були, але робити нічого. Олена Ігорівна так просто не здасться. Тим більше, якщо м’ясо купила, вона ж позеленіє від жадібності, якщо не приїдуть, а вона такі гроші витратила.
Дві години виїжджали з Києва корками. На дачі вже свекруха зі свекром їх чекали.
– Ой, а ми поки вас чекали, вирішили сітку на паркані перетягнути, зараз закінчимо, хлопчики, приєднуйтесь, допоможіть батькові, ми швиденько. Ой, дівчатка, чого стояти, давайте поки картопельку посадимо, ви вдвох за півгодини впораєтесь.
Ну треба, так треба. Олег сопе, голодний же. Сітку натягнули, а давайте теплицю поправимо, а дівчата поки ягоди прорихлити, та квіточки прополють, а потім ми дружно газончик пострижемо, а потім хлопчики ганок обштукатурять …
– Олег запитує: «Мамо, а шашлик де? Ми ж без сніданку!», На що матуся весело щебече, що зараз все буде, не переживайте, і м’ясо готове, тільки ще залізьте, антену встановіть, а то вітер її повернув, телевізор не подивитеся.
Вечоріло. Ніка розізлилася, на черговий наказ щось зробити, розвернулася і в машину пішла. А друга невістка намагається, вона ж ще так близько з мамою чоловіка не знайома.
Свекруха не витерпіла, прибігла і в машину, ледащо соромити:
– Як їсти, так перша прибіжиш! А допомогти – немає тебе! Лінива ти, Ніко, навіщо мій син з тобою одружився одружився, га?. Так і знай: даром годувати не буду, хто не працює, той не їсть!
Олег підійшов, почав сперечатися з матір’ю, темніє вже, весь день відпахали, голодні. Досить вже, пора додому збиратися. Тоді свекруха скомандувала своєму чоловікові, щоб розводив багаття.
– Сидимо, втомлені, темно вже, свекор вугілля розкочегарив, а свекруха в дім пішла, а звідти урочисто винесла пакет. З сосисками. По дві штуки на кожного. Мій, як побачив, аж заіскрився, забрали брата з дружиною і поїхали. По дорозі в кафе гамбургерів взяли, хоч поїли чоловіки.
І, якби сказала заздалегідь, що кличе допомогти, сини б матері не відмовили, тільки поснідали б з ранку, та з собою тормозків набрали, а то б і м’яса самі купили і приготували.
Образилися на Олену Ігорівну, страшно. Тільки вона не зрозуміла чому, ще й з претензіями почала надзвонювати, нерви мотати:
Значить, як шашлик топтати, ви відразу всі прилетіли, а як працювати, так немає вас! Виростила діток, тільки за шматок м’яса до матері поїхати згодні. Ні допомоги, ні підтримки. І невістки попалися, обидві ледачі і жадібні, сосиски їм не до вподоби припали! Бач, аристократія!
Через тиждень подзвонила знову мама чоловіка: мовляв, усвідомила, м’яса купила, робити нічого не будемо, посидимо, збирай всіх, синку, виїжджайте негайно.
А свекор смс пише: «Не вірте. М’ясо не брали. Треба дах перекрити, не приїжджайте, я вже робітників найняв, матір просто платити не хоче».
– Вимкнути телефони, для вірності і дверний дзвінок теж. Спимо.
Фото – ілюстративне.
Передрук матеріалу без гіперпосилання на Intermarium.news заборонений!
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!
