Я не сподівалася, що мій колишній чоловік таку мені свиню підсуне. Я на нього кращі свої роки витратила, а він мені таке зробив, віддячив? Не міг помовчати? Ну спитав він тебе, чого ти за жінку не борешся, не намагаєшся вернути, а ти що?
Я з Василем прожила п’ять років, як прожила… Проіснувала, де ж я знала, що він так кожну копійку мені рахуватиме? Я виросла в родині, де тато заробляв добре
Мені з чоловіками чомусь не щастило, але це не означало, що я не робила спробу номер один, два і три, але всі вони були невдалі. То один виявився одруженим, і якби я не побачила фото в гаманці родини, то так би й не дізналася. Звичайно, що я одразу припинила з ним будь-які стосунки.
Далі інший ввесь час бігав до мами, як тільки у нас були якісь непорозуміння і як я не намагалася вгодити, але він все одно йшов до мами. Третій
Коли мені мама сказала, що батько вернувся до неї, то я тільки й вимовила: «Невже ти пробачила?». А вона тільки рукою махнула: «Що вже згадувати, життя минуло, я вже й забула все».
– Мамо! Але я не забула! Як він тоді нас покинув, то навіщо зараз його приймати? Ні, я з батьком час від часу спілкувалася, він навіть грошей підкидав,
Наче все вже явно, як то кажуть всі прикмети на виду: пахниться, зачісується, гантелі купив. І думає, що за двадцять років шлюбу я нічого не помічу чи як?
І стала я перед вибором: як вчинити? Як мудра жінка? А як чинить мудра жінка – просто чекає, коли саме зникне чи що вона робить? Я себе наче
Свекруха це говорила з милою усмішкою, але я ж її знаю п’ятнадцять років, тому просто кивала
– Марина теж спочатку геть не вміла господарювати, ти не ображайся, що я так кажу,, – обернулася вона до мене, – але ж на правду не ображаються. Тільки
Я б мала здогадатися, чиїх це рук справа, тим більше я ж підслухала ту розмову сина з невісткою. Але я ніколи б не повірила, що мій єдиний син піде на таке. Знаєте. Як це, коли ти до дітей з усією душею, а вони за твоєю спиною роблять таке?
Я завжди пишалася своєю родиною, у мене був чудовий чоловік, з яким я прожила разом тридцять років, єдиний син, який ніколи не дав мені приводів червоніти, моя охайна
Я перебуваю в деякому збентеженні, бо наче й не треба було мені того підтвердження від долі, але вона таки мені ту зустріч під ніс запхала. Та тридцять років я його не бачила і очі б мої далі не бачили
Але які я маю тепер висновки зробити – от питання. Ми тоді якраз з найкращою подругою поступили вчитися в місто, нам по сімнадцять, вперше так далеко від дому,
Подруга мені справді допомогла, хоч не так, як вона хотіла і спочатку вона на мене ображалася: «Олег – друга сім’ї, і як я тепер йому в очі маю дивитися після усього? І що ти доброго зробила?»
Я б відповіла, що знайшла спокій, але думаю, що вона просто не здатна зрозуміти, як це було для мене важливо. Оля – моя найкраща подруга, ми дружимо з
– Ти читала ту есемеску чи ні?
Спочатку ця таємниця не давала мені спати, хоч я й переконувала себе, що це просто суперниця так жартує. Все чекала, коли на шлюбній церемонії спитають чи є хтось,
Ми одружилися з Андрієм і все у нас було чудово. Я не звертала уваги, що там каже про мене його мати чи сестра, його друзі
Риба шукає, де глибше, а людина – де краще, то чому тепер всі від мене носом крутять? Я думаю про своє майбутнє і ніхто з тих, що зараз

You cannot copy content of this page