nat

Могло б здатися, що це якесь Новорічне чудо, що все ось так випадково сталося: я сама, він сам і я нарешті захотіла бути жінкою, а не в’ючною твариною.

Ми дружили з інституту, а тепер, коли вже нам за сорок, то наша дружба відновилася, бо я маю більше часу на подруг, а Світлана й так заміж не

Проте, мене ж виправдовують роки і обставини та й тепер я простягаю їй руку дружби, то навіщо старе згадувати? Хто б міг подумати, що за два роки більше

Я б нічого не дізналася та прийшла донька позичати гроші в се й розкрилося. Знаєте, я багато чула за скупих чоловіків, але це вже поза межами мого розуміння.

– Не смійся, але у мене все здійснюється, – каже вона, – От ми як були молоді, то попросили в Миколая квартиру, ще обоє того листа писали, і

– Збирай речі і йди. – Дмитре, отямся, куди я поїду? – В село поїдете, звідки я тебе взяв, як то кажуть земля до землі, – зареготав він.

Ми одружені сімнадцять років, але якби я знала, що він так страждає в цьому шлюбі то чи тягла б я далі цю валізу без ручки? – Нащо ти

А почалося все з того, що нас попросили піти з будинку. Розкажу трохи нашу родинну історію. Василь дуже довго працював за кордоном, казав, що як тільки купить свою

– Перестаралася, – сказала кума. – Перестаралася, – погодилася я. Я теж ніколи не думала, що можна в коханні переборщити, але я це зробила. Проте, тепер дивлюся на

Моя історія з тих, коли «хороші» дівчатка закохуються в «поганих» хлопців. В тих книжках, які я читала вечорами, бо мама мені не дозволяла виходити на вулицю, чоловіки йшли