nat

Коли ми з Юрком одружилися, то у нас не було нічого, от нічого. Жили ми в гуртожитку і познайомилися в інституті. Як далі жити, коли ми любимо один

Таня прозустрічала з Ігорем п’ять років, але пропозиції так і не дочекалася. Все ніби було при ній: чудова господиня, чистюля, мала лагідну і ніжну вдачу. Та попри усі

– Ти ж мене не покинеш з дітьми?, – питала я його. – Якщо ти не перетворишся на Надю, – запевняв мене Олег. – Я тобі це обіцяю,

У мене дуже гарні спогад про моє дитинство: я, мама і тато. Вони мене дуже любили, купували гані іграшки і морозиво, мама мене часто цілувала, хвалила, казала, що

Моя історія була банальна – в молодості зробила дурницю, відкрилася хлопцю, а той скористався з моєї наївності і пропав. Мати дуже переживала. Що ж то люди скажуть і

Вітер Ганна не любила. Особливо ночами, коли, стиснувшись у грудочку на ліжку, чути, ніби хтось дме у величезну трубу, витягуючи дивовижні звуки. То віконниця стукне, то хвіртка, то

Ми з чоловіком вирішили поїхати в гори на гриби, зараз сезон, то він і попросив у свого колег переночувати, щоб з самого ранку піти. Ми приїхали не з

Я вже роки була втомлена, відчувала себе так, наче на мені все – від свого побуту, до побуту рідних і дітей. Я не хотіла йти на роботу, бо

Вчора, вперше за три з половиною роки, я вийшла на прогулянку сама. Це звучить як початок якогось фільму про жінку, яка вирвалась із полону (тільки в моєму випадку

Якби свекруха не була мені такою приємною в той період мого одруження, то я б її й не прийняла, але ця жінка була тим, заради кого я той