Жила та й жила я з чоловіком, не було коли задумуватися, що правильно, що ні, часу не було, бо ввесь час треба було щось встигнути доробити, кудись побігти, щось дістати
А тут якось все зупинилося і я наче від сну прокинулася, коли чоловік гукнув мене звично: – Галю, води подай! Федір вчора був, як і завжди, з друзями
Коли хтось за свекрух розказує, то я мовчу, не тому, що моя чудесна, а просто я не маю, що й сказати, бо свекруха до нас вже роки не ходить, хоч я їй і слова кривого ніколи не сказала. А все от як почалося
Думаю, що все почалося з того, що мене свекруха не хотіла. Скажете – яка дивина, а кого яка свекруха хотіла? Але ви не розумієте, вона мене так не
Набридло мені працювати за себе і ще за когось, бо так треба, бо комусь треба у відгул чи на лікарняний, а мені не треба нікуди, бо я ж самотня і в літах. А от на зарплаті це все не відображається, бо ж я працюю колективі, а це один організм, а в ньому всі рівні і я комусь помогла, то й мені хтось допоможе
Тільки от того дня, коли мені хтось допоможе все не було, а зарплату мені ніхто не підвищував. Зараз хтось фиркне і скаже, що й дня би більше на
Вона лежала на ліжку якась така маленька, худа, хоча я завжди вважала її жінкою в кістці. На всі мої жалісливі погляди лиш рукою махнула: «Та раніше треба було їй всі гроші віддати, а то он як вийшло». Від цих слів у мене мало дим з вух не пішов, невже материнське серце таке?
Про те, що Катя в лікарні я дізналася випадково, бо на Службу Божу я вже не так старанно ходжу, не люблю вертатися в темінь, так і впасти можна.
Якщо отак по-чесному, то Максим сам себе й покарав і мені вже якось перехотілося його провчити. Але є сумніви, є, тому й розповідаю аби дізнатися, чи правильно я чиню
Ми з Максимом прожили душа в душу двадцять років, двоє дітей, своя квартира, машина, чоловік заробляє, має свою майстерню з ремонту автомобілів, він дуже гарний спеціаліст. Я працюю
Коли серед ночі в квартирі пролунав дзвінок, то я вже знала, хто телефонує. Сваха. Отже, весілля вкотре відкладається, бо її знову забирає швидка, а вона дуже хоче погуляти на весіллі у доньки. Якби ми ще тоді здогадалися про мотиви свахи, то зберегли б собі багато нервових клітин.
Мій син заходився і то сильно, я вже й надію втратила, що в свої тридцять шість років він когось толкового знайде. Жив він п’ять років з Наталею і
– Ти йому не мати!, – сказала сестра найвагоміший аргумент, – Якби я сказала йому вибрати тебе чи мене, то він вибрав би мене!
Я лише хмикнула. – Це тільки підтверджує, сестро, що ти йому не мати, бо жодна мати не поставить свою дитину перед таким вибором!, – відповіла я. Сестра вирішила
Мені так незручно, адже я її в приклад ставила, яка вона мама хороша, яка у неї дитина самостійна, все вміє та знає. А як глибше копнула, то мені аж волосся на голові заворушилося і що робити тепер – не знаю
Мені було сорок, коли я зустрілася з Танею в пологовому, я з другим, а вона з першим. Не думала, що ця зустріч матиме продовження, тому дуже здивувалася, коли
Якби я знала, що так все повернеться, то я б її на поріг не пустила, адже я так старанно замела сліди і була певна, що ніхто про це не знає. Отак за моє добро мені й віддячено
Думаю, якби цей дзвінок не був таким несподіваним, то я б ніколи не погодилася на те, що мені запропонувала колишня колега. Але моя цікавість взяла гору над розумом
А як вона його гордо за руку взяла, як звисока на мене дивилася, наче я там повзаю комашкою. Напевно, тому я й не стала її попереджати, а що? Кожен має мати те, що так сильно хоче.
Про те, що у Ігоря інша я дізналася від свекрухи, та так хвалилася новою коханою сина, наче сама ось цими руками сотворила цю багату жінку з власною квартирою

You cannot copy content of this page