Уже готуючись до появи первістка, я зустріла першу дружину свого чоловіка. Вона теж ось-ось повинна була стати мамою. «У мене також буде хлопчик від нашого чоловіка!» – повідомила радісно.
Так сталося, що я забрала чоловіка з сім’ї. Ми зустрічалися з ним на протязі двох років. У них з дружиною відношення не клеїлися через відсутність дітей. Його дружина не могла мати дитину. Спочатку я була його другом, вислуховувала скарги на дружину і життя. Потім між нами виникло почуття більше, ніж дружба. І одного разу ми переступили межу. Так я перетворилася з подруги в коханку. Не знаю, чи відомо було суперниці про мою присутність в її житті, але мій чоловік вправно примудрявся маневрувати між нами обома.
Згодом він зізнався мені в коханні. Сказав, що немає у нього почуттів до нинішньої дружини. На той момент я вже точно знала, що він – моя доля, і я буду за нього боротися. Так чаша терезів переважила в мою сторону. Він став залишатися у мене на ніч. Не знаю, що він говорив дружині, але мені це не було важливо. Головне, що він був зі мною.
Йшов час, і його шлюб з дружиною залишався тільки на папері. Я так думала. І ось, я дізналася, що стану матір’ю. Радості мого чоловіка не було меж. Але мене турбував той момент, що наша дитина з’явиться не в родині, а безбатченком. Хоч в наш час це і нормально, але не для мене. Тоді майбутній батько сказав, що поговорить з дружиною і подасть на розлучення. Розмова відбулася і їх розлучили дуже швидко, тому що ми надали довідку про мій стан. Так само швидко нас і розписали в РАЦСі. Я перемогла! Моє життя склалося: я одружена з коханою людиною і чекаю від нього дитину.
Минуло півроку, і я стала схожа на колобка. Зайшовши в магазин дитячих речей, я обирала костюмчик на виписку майбутньому сину. І тут я побачила колишню дружину мого чоловіка. Вона теж була на останньому місяці. Наскільки я знаю, вона після розлучення так нікого і не зустріла, до мене чутки не доходили. І тоді вона, дивлячись на мене запитала, кого я чекаю. Я не стала приховувати і сказала, що хлопчика. Жінка, посміхнувшись, відповіла, що тоді у нашого спільного чоловіка буде цілих два сина. Вона розвернулася і вийшла, а я так і залишилася стояти на місці.
І тут до мене дійшла вся абсурдність ситуації. Ми обидві матимемо дітей від одного чоловіка. Я не могла це усвідомити і повірити в цю маячню. Зібравши всі сили, я вирушила на роботу до чоловіка в офіс. Він не міг зрозуміти, що зі мною я сталося. Я сміялася і плакала, звинувачувала його в зраді і несла нісенітницю. Потім заспокоївшись, я пояснила, що бачила його колишню. Він, виявляється, знав, що вона чекає від нього дитину. Його екс-дружина повідомила про це після розлучення, але він любить мене. А не сказав, тому що не хотів засмучувати.
Ось і як йому вірити після цього? Виявляється, у них була близькість, коли він жив зі мною хоч і був ще одружений? І що тепер? Будемо жити великою і дружної шведською сім’єю? А якщо він піде знову до неї?
Адже там теж дитина скоро з’явиться. Тепер не знаю. як вчинити. Допоможіть!
Передрук без гіперпосилання на intermarium.news. – заборонено.
