Близько восьми років назад я почав жити з однією жінкою. Одружуватися я не збирався і все таке, просто нудно було одному. Ми вперше побачилися в компанії спільних друзів, зав’язалися стосунки. Не скажу, що це були сильні і високі почуття – звичайна симпатія. Все-таки не маленькі діти, вирішили зійтися і жити разом. До чого всі ці юнацькі умовності? Та й моя обраниця мене цілком влаштовувала. Непогана господиня, працює, без шкідливих звичок. Загалом, цілком пристойна жінка. Вона розлучена, виховувала п’ятирічну дитину. Так ми і почали проживати спільно.
За всі ці роки у нас все було спокійно. Так, іноді були дрібні побутові суперечки, але не більше того. Я взагалі вважав, що мені пощастило з цивільною дружиною. Я знаю багато прикладів, коли люди живуть як кішка з собакою. У нас же все було не так. Моя дружина спокійна, тиха і господарська. Вона любила мене, дбала, намагалася догодити у всьому. Скажу чесно, мені не було на що скаржитися. Вдома завжди чисто, затишно, приготовлено їсти. Дружина ніколи не «пиляла», концертів не влаштовувала. Та й її син був хорошим хлопчиком. У мене з ним не було ніяких проблем. Я не намагався замінити йому батька, але він цілком шанобливо ставився до мене. Мені теж подобався цей хлопчина. Я із задоволенням проводив з ним час. Малий мене «не напружував» зовсім.
Словом, ми цілком спокійно жили всі ці роки. Так, я не найкращий чоловік на світі. Проте, вважаю, що не доставляв ніяких проблем своїм співмешканці. Іноді звичайно міг випити з друзями, або влаштувати невелику суперечку, але в принципі поводився гідно! Не думаю, що моя дружина могла б поскаржитися на мене!
Але ось через всі ці роки я раптом відчув, що трохи втомився від усього цього. Якось все так затягнулося! Ця рутина, побутові проблеми… Мені так набридло це! От чесно, іноді не хочеться йти додому після роботи! Просто не хочеться бачити дружину, дитину, розмовляти з ними і так далі. Не знаю, чому так сталося! Мені просто стало нудно жити ось так! Захотілося позбутися всіх домашніх проблем і пожити в своє задоволення. Без жодних зобов’язань! Щоб не бути ні від кого залежним! Мені знову захотілося стати холостяком! Я знаю, що це може і не красиво звучить, але мені захотілося розлучитися зі своєю цивільною дружиною. Я хочу, щоб вона зникла з мого будинку. Не знаю, може, охололи почуття і пройшов інтерес, може ще щось. Просто в якийсь момент я відчув, що не хочу більше жити з цією жінкою.
Тільки я не знаю, як мені правильно зробити це? Вона хороша людина і я не хочу образити її. Які слова підібрати, щоб все було максимально прийнятно? Як почати цю непросту розмову? Як мені розлучитися з цивільною дружиною?
Фото – ілюстративне.
Передрук матеріалу без гіперпосилання на Intermarium.news заборонений!
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!