Мої батьки разом вже двадцять років. Цілих двадцять років вони радують один одного кожен день. Ось скільки себе пам’ятаю, коли зустрічаються їхні погляди – іскри летять в різні боки. Я завжди вважала їх ідеальною парою, і чоловіка собі хотіла такого ж.
Тато засновник туристичної фірми. Справи йдуть добре. Грошей завжди було в достатку. Здавалося, що нічого не може затьмарити нашу сімейну ідилію.
Тепер у мене зовсім інший погляд і на тата і на сім’ю. Все сталося настільки раптово, що я досі не можу прийняти ситуацію. Мені все здається, що це сон, і я скоро прокинусь. Прокинуся в своїй прекрасній сім’ї і знову побачу закоханих батьків. Але це не сон, а жорстка реальність. Реальність того, що мій татко зовсім не ідеал сім’янина. Скоріше навпаки.
Коли тато нібито поїхав в чергове відрядження, я ненавмисно побачила його. Все б нічого, але він був не сам. Дуже навіть не сам. В тому сенсі, що він був з сім’єю. Але не з нашою, а з іншого. З іншою жінкою і іншою дитиною. При вигляді цієї сімейної ідилії у мене похололо все. На кілька секунд я просто оніміла.
Тато був такий ніжний з цією жінкою, а хлопчисько, років восьми, просто не відходив від нього ні на крок. Ми були в іншому місті за сотні кілометрів від дому. Я випадково тут опинилась на прохання замовника. Зазвичай вони самі приїжджають до нас в офіс.
Малий бігав довкола батька, мого батька, і називав його татусем. А він так ніжно дивився на них. Зовсім так, як на нас. Я стояла і не рухалась. Мабуть, саме через це мене він і помітив.
Тато підійшов і відвів мене у сторону. Сказав усе як є. І попросив мовчати.
Не знаю тепер, як бути. Сказати правду мамі я поки не наважилась. Тато повернувся у той же день і поводить седе так, ніби нічого і не сталось. Мені сказав, що ніколи маму не покине, бо кохає її по-справжньому.
Я знаю, що мама не зможе без тата. Вона диве і дихає ним. Але чи маю я право мовчати?
Передрук без гіперпосилання на intermarium.news – заборонено.
Головна картинка – pexels.
