fbpx

За сусіднім столиком пролунав сплеск реготу і Тома перевела погляд на жінок, що сміються. Ймовірно, це були подруги, що вибралися з дітьми перекусити і обмінятися новинами. – Ну ти уявляєш, – говорила одна одній, – Це треба було бачити, Тань!

– Мамо! Мам, ну не розповідай, це ж наш секрет. Ти обіцяла не розповідати! – дівчинка років семи-восьми відчайдушно тягнула невгамовну жінку за рукав.

– Соню, не влазь в розмову, – роздратовано відповіла мати, струснувши руку доньки, – Їж піцу. Помовч.

І, знизивши голос, жінки продовжили обговорювати щось дуже веселе, періодично поглядаючи на розпачливо надувшусь Соню.

Тому пересмикнуло. Вона згадала себе десятирічну так само відчайдушно просила маму не розповідати сусідці банальний дівчачий секрет, який вона по-дитячому простодушно повідала мамі. Але мама завжди була людиною товариською, і ось вже через кілька днів тітка Свєта, зустрівши Тому на вулиці, змовницьки посміхнулась і коротко реготнувши сказала:

– Ну ти Тамара, даєш! Заміж за мого Дімку зібралася?

Втиснувши голову в плечі Тома прошмигнула повз сусідку і ще довго плакала вдома, впавши обличчям в подушку. Так вона вперше зіткнулася зі дивним відкриттям: мама не вміє зберігати секрети!

І це було тільки початком. Не можна було сказати, що мати не любила її, звичайно ж любила. Але все, що Тамара розповідала і чим ділилася з нею, тут же ставало надбанням громадськості. І коли одна з численних тіточок в черговий раз підколола її, Тома остаточно перестала довіряти матері. Замовкла і замкнулася.

Багато її секретів пройшло повз материнське серце: і перше зізнання в коханні, і перша зрада, і перша серйозна пропозиція, і навіть про майбутнє материнство Тома мовчала до останнього.

Звичайно, мама ображалася. Та й зараз ображається, мовляв, як так рідній матері не сказати і в кого ти у нас така, все кліщами з тебе тягнути треба. Але Тома відчувала себе в безпеці тільки коли знала – її секрети і важливі життєві події не стануть миттєво відомі тим, кому вони не призначені.

Томі дуже хотілося підійти до жінки, що так відверто сміється над секретом доньки, і сказати їй про те, що саме зараз, в цю хвилину, вона втрачає свою відкриту дівчинку, саме зараз вона будує між ними стіну, за якою дуже скоро залишиться одна. Без одкровень доньки, без новин, без її довіри.

Але пам’ятаючи про те, що поради хороші тоді, коли їх запитують, Тома допила молочний коктейль і мовчки вийшла з піцерії. Вона йшла, підставляючи палаючі щоки холодному вітру, і думала, що дівчинка з піцерії обов’язково навчиться. Навчиться згодом тримати свої секрети при собі. Життя дуже хороший вчитель.

Автор: Ольга Oдаренко.

Фото – ілюстративне.

Передрук матеріалу без гіперпосилання на Intermarium.news заборонений!

Заголовок, головне фото, текстові зміни. – редакція Інтермаріум.

You cannot copy content of this page