Лиш відчинились двері закладу, який тепер стане їхнім домом, як старенькі аж поточились від запаху. У Ніни Олександрівни сльози на очі вийшли, а Павло Семенович зблід одразу. Вони б напевне в житті того порогу не переступили, але було морозно, а одежина на обох легка. Обійнявши дружину, ніби як для підтримки, а насправді аби самому не лягти ось тут і гірко не розридатись, Павло Семенович повів її в середину. Старенькі аж прозорі, дві сироти бездомні у них у житті тільки їх любов і залишилась
Лиш відчинились двері закладу, який тепер стане їхнім домом, як старенькі аж поточились від запаху. У Ніни Олександрівни сльози на…