– Така душевна, чуйна жінка і одна, – бідкалася мама Володі. – Я, стара кочерга, з’їла щастя свого сина. Ларочко, Бог мені не пробачить. Через мене Володенька без сім’ї і дітей залишився. Хороший син. Він і чоловіком чудовим буде
Володя жив в багатоповерхівці з матір'ю. Обоє вже були немолоді. Матері йшов вісімдесят перший рік. Самому Володі було п'ятдесят. Дивно…