Через шість годин пустий тролейбус віз Настю додому. Охоронець виявився жонатим. Ну хоч одразу довідалася, а не через місяць стосунків. Вийшла і обмацалася чи все з нею – рукавиці, сумка, шапка. Все. Нічого Різдво не забрало на заміну. Ех! Отак брела, звісивши вуха і не зогледілася, як опинилася внизу сходів
Настя чекала зимову казку як ніколи. Чомусь була переконана, що взимку доля приготує їй якесь різдвяне чудо. Вона цілий рік…