— Ви справді вірите, що впораєтеся тут самі з двома малими? — Костянтин, чоловік із міцними, звичними до праці руками,…
— Мар’яно, ти знову бліда, як крейда. І цей запах кави... тебе від нього буквально вивертає, — Катя примружила очі,…
Я знала, що щось піде не так, ще в той момент, коли Мар’яна подзвонила мені зранку й замість нормального «мамо,…
— А в мене мама пішла, — сказав Роман, не дивлячись на Лесю. Він сидів на бордюрі біля пісочниці й…
— Ти добре впоралася, Катрусю, — голос Алевтини Петрівни звучав рівно, але в ньому відчувалася якась дивна, майже потойбічна впевненість.…
— Наталю, я сьогодні заглянув у звіти за картками. Скажи, будь ласка, звідки ці щоденні рахунки з ресторанів, якщо ти…
— Мамо! Що тут коїться?! Навіщо де Марсик? І чому він так несамовито голосить? — я стояла в дверях власної…
— Артеме, ти знову сидиш перед монітором? — Голос Марини був гострим, як лезо кухонного ножа. Вона стояла в дверях…
— Наталю, ти серйозно? Знову ця стара пісня? — Мій батько, Костянтин, стояв посеред кухні з викруткою в руках. Він…
— Ти справді вважаєш, що маєш право тут перебувати? — Голос Марини був гострим, як лезо бритви. Вона стояла на…