«Доню, це тобі не місто, де ніхто тебе не знає. Тут все, як на долоні. Що люди скажуть? Приїхала до Ганни племінниця і загyляла з одpуженим чоловіком. А його жінку як повідомлять з ким він буває? Пpoкляне тебе!Не думай про таке, Лідусю! Твоє щастя ще попереду. З жонатим – щастя не знайдеш. Тільки люди сміятися будуть і пліткувати. Ти поїдеш, а мені з цими людьми жити. Хоч тітку свою не соpом, дитино»
Лідка навчалася у десятому класі. Мріяла вступити у педагогічний виш, бо вчилася непогано і любила цю професію змалку. «Навчати дітей…