– Доню, підіймайся… – старенька тихим голосом продовжувала будити мене, – Вам прокинутися треба і вийти з будинку. – Я розгублено підвела голову. Упевнившись, що я остаточно прокинулася, старенька піднялася з ліжка. – Поспішай дочко. Ну, не лежи! – старенька почимчикувала до виходу. – Нуж бо, буди усіх, виходьте з дому!
Моє день народження завжди відзначали з розмахом - середина літа, час відпусток. Друзі приїжджали до мене і ми їхали в…