Я знайшла вас після стількох років. Мама розповідала про вас у своєму щоденнику. Я приїхала, бо більше не могла чекати
— Олена, це справді ти? — голос жінки на порозі тремтів, ніби від хвилювання, яке накопичувалося роками. Вона стояла там,…
Мене виховувала бабуся
Ви колись стикалися з тим, що робили щось від душі, щиро і не розуміли, чому це не правильно? Ось є…
– Не вибачайся, люба, – тихо відповіла старенька, беручи з дитячих рук чашку з відваром. – Те, що від душі дається, завжди смачніше за найвишуканіші страви
Вона увійшла до села з останніми променями заходу сонця, що на мить освітили її згорблену постать. Одягнена в старе лахміття,…
Вона намагалася мене переконати зупинитися, — зізнався він. — Але я не міг вибрати. Не міг кинути нікого
— Оксана, будь ласка, послухай мене. — Андрій стояв у дверях кухні, його голос звучав тихо, але в ньому відчувалася…
– Ми проведемо чудово час, але я заздалегідь попереджаю: готуванням я майже не займаюся, – додала Катерина.
Катерина завжди вважала себе рішучою і впевненою жінкою. Вона працювала у престижному рекламному агентстві, де щодня доводилося вирішувати десятки завдань,…
Вона, здавалося, вивалила на стіл все, що я рік передавала з Італії. Накрамсала хамону, сирів, що я передавала, наварила макаронів, залила пастою, консерви наклала в мої кришталеві вазочки, святковий сервіз виставила і ще й це все на святковій білосніжній скатертині ручної роботи
Коли я зайшла за сином до хати, тягнучи валізу, то не сподівалася побачити такий прийом. - Мамо, мий руки і…
Ти вирішила мене осоромити? — різко почала Ольга Петрівна, коли ми відійшли
Я сиділа за кухонним столом, розбираючи старі дитячі речі Марійки. Вона так швидко росла, що половина одягу вже була замала.…
Оксано, мама знову скаржилася. Каже, що самотньо їй одній.
Я почула її голос з кухні, коли повернулася по забуту картку. Галина Петрівна говорила по телефону, і тон її був…
– Квартира куплена на мої гроші, тож, вибачте, але жити тут ви не будете, – твердо сказала Олена, дивлячись прямо у вічі свекрусі.
- Квартира куплена на мої гроші, тож, вибачте, але жити тут ви не будете, - твердо сказала Олена, дивлячись прямо…
– Руслано, з приїздом, – в двері постукали дуже наполегливо і цей голос я впізнаю з тисячі.
- Руслано, з приїздом, - в двері постукали дуже наполегливо і цей голос я впізнаю з тисячі. Хотілося ще поніжитися…