Коли я була сама вдома, у двері подзвонили. Прийшла мама Саші. Я не буду повторювати її слова, але суть була така: я ніхто, обдурила її хлопчика (хлопчик старший за мене на п’ять років) і хочу отримати його статки. Вислухавши всю тираду, я зібралася йти. Але в дверях з’явився «винуватець» з променистою усмішкою на обличчі. Представив своїй мамі мене як наречену і запросив нас обох пройти в кімнату
Хочу зникнути! Хочу сховатися! Хочу піти! Хтось скаже, що я не знаю життєвих негараздів. Може і так. Але таке життя…