– Ні, все добре зі мною, однак за Андрієм сумую, – відповіла і схлипнула. У невістки теж сльози на очах виступили. Дуже вже любила вона свого чоловіка. А його ж не можна було не любити! Вродливий, розумний, добрий, працьовитий. Мабуть, зібралося у ньому стільки тієї людяності, що на трьох вистачило б. Завжди всім допомагав, а собі не встиг
Відколи Катерина поховала сина, геть утратила спокій. Змарніла, схудла, стала відлюдькуватою. Не хотіла нікого бачити й чути. Ото зачиниться у…