Як зараз пам’ятаю слова молодого судді після закінчення процесу: – Жіночко, чого Ви плачете, може, передумали розлучатися? То ще не пізно, лише скажіть – і ми все виправимо. На що я, витираючи сльози, відповіла: – Мої дорогі, я 18 років чекала цього дня, а плачу від радості
Чим далі, тим усе менше в нас сіл, де сусіди ходили би одне до одного. На моїй вулиці ще є,…