– Тім, а давай сина охрестимо. Тож вже не ті часи, що двадцять літ тому. Он і твій батько на Пасху в церкву заходить. Ну давай? – просила чоловіка. Але той був непохитний: – Батько як собі хоче, а я в церкву не зайду. Це не моя віpа. Хто, скажи, бачив Бога? І я не бачив. Але всі говорять… А мало що про нас із тобою можна почути? Я вірю тільки у те, що бачу і чую на власні очі. І більше ні в що
Оля дуже переживала, що Тимофій навідріз відмовляється з нею вінчатися. Бо весілля без Божого благословення не мало для неї жодного…