Думки про нашу з Марією розмову не давали спокою. Вона була категорична: ніхто нас не підтримає, ніхто не допоможе.
Я довго хлипала того вечора, коли Микита проводжав мене додому. Хоча яке там додому? Я жила в сестриній квартирі, у…
Мамо, ти серйозно? Квартиру братові віддати? А ми з сином куди? — голос мій тремтів, як осінній лист.
— Мамо, ти серйозно? Квартиру братові віддати? А ми з сином куди? — голос мій тремтів, як осінній лист. —…
Минуло кілька днів. Знову дзвінок у двері. На порозі — та сама дівчинка.
- Люба, я пішов, зачини двері! Люба лежала у своєму просторому ліжку й зовсім не хотіла вставати. Був вересень. Цьогорічна…
– Я до Марка Павленка, – заторохтіла незнайомка, – хотіла сюрприз зробити, в гуртожиток із дітьми приїхала, а його сусід Роман каже, що він живе ось за цією адресою. – Так, а я цих хлопчиків знаю, бачила їх на фотографії в їхнього дядька. – Ви хотіли сказати «татка»? – поправила гостя. – Хіба вони не його племінники? – навіщось перепитала Уляна, хоча й так уже все було зрозуміло. – Вони – його дітки! – підвищила голос жінка.
Все починалося так незвичайно, трішки зворушливо і навіть романтично, як у кіно. Уляна працювала в дитячій поліклініці, що знаходилася в…
Ти уявляєш, що вона мені запропонувала? — мій голос тремтів від обурення, коли я дивилася на Олега, шукаючи в його очах хоч краплю розуміння
— Ти уявляєш, що вона мені запропонувала? — мій голос тремтів від обурення, коли я дивилася на Олега, шукаючи в…
Іринко, не йди від Василька. Ти ж бачиш, що він без тебе пропаде, – переконувала свекруха.
Іринко, не йди від Василька. Ти ж бачиш, що він без тебе пропаде, - переконувала свекруха. Вона дуже добре знала,…
Олена, добра душа, пригощала її чаєм, вибирала для неї найкращі пиріжки, давала гроші в борг. Зблизилися, наче сестри
Одного разу на міському ринку Олена зустрілася з Тарасом: вона купувала яблука... Струнка, широкоплеча, із ніжним рум’янцем на щоках, у…
Соломіє, ти кинула університет заради нього, а тепер він чекає від мене 20 тисяч гривень на ваше нове житло!
— Соломіє, ти кинула університет заради нього, а тепер він чекає від мене 20 тисяч гривень на ваше нове житло!…
Неважливо. Важливіше, чому я тут, — відрізає вона, впевнено переступаючи поріг. — Я і Тарас кохаємо одне одного, і він переїжджає до мене. Це його рішення! Ми плануємо весілля, тож збирайтеся і йдіть геть
— Мені потрібно усього 50 000 тисяч, говорив Тарас упевнено. - Так, гроші чималі, я розумію, але повір - це…
Олеже, коли ти купиш мені машину? Обіцяв же! — докоряла вона. — Ти живеш у моїй квартирі, не платиш за оренду. Міг би зробити мені подарунок на знак наших стосунків. І ремонт у квартирі пора починати. Ти ж маєш внести свій вклад, правда?
— Олеже, ти ж обіцяв, що залишиш нам із дітьми квартиру, а тепер вимагаєш продати її й віддати тобі 50%…