Одного разу я поверталася з дачі електричкою з маленькою дитиною
Одного разу я поверталася з дачі електричкою з маленькою дитиною. Мирославу тоді було два роки, він не злазив із рук…
Зі свекрухою на море
Спочатку це було спостерігати дивно, а далі смішно, а далі й гірко. Це ж яке життя треба жити, аби бути…
– Добра ви, мамо. А вони, мабуть, усе на гульки спустили, а ви їх зі своєї пенсії виручаєте.
Олена Петрівна їхала в автобусі до сина. Сьогодні в її онука день народження. Вирішили відпочити родиною і привітати малюка. Вона…
Хто вона? — запитала я, намагаючись стримати тремтіеня у голосі. — І хто ця дівчинка?
Я стояла в тому парку, в очах було темно. Мій чоловік, Андрій, тримав за руки наших дітей — Софію та…
Думала я, думала, що ж то мені поставити і вирішила сфотографувати деруни, прикрасила петрушкою, сметанки налила і не полінилася гілочку червоної порічки покласти збоку.
Я нічого такого не хотіла, я лиш вирішила бути соціально активною, бо вже навіть мій чоловік каже: «Що ти в…
Я не можу більше так жити! Ти привів у наш дім абсолютно сторонню людину, і це все змінює!
— Я не можу більше так жити! Ти привів у наш дім абсолютно сторонню людину, і це все змінює! —…
Коли з кухні долинув легкий стук, а за ним гуркіт падаючої полиці та дзвін розбитого посуду, Соломія навіть не здригнулася. Дівчина лише ледь усміхнулася й похитала головою. Усмішка, щоправда, вийшла якоюсь журливою
Коли з кухні долинув легкий стук, а за ним гуркіт падаючої полиці та дзвін розбитого посуду, Соломія навіть не здригнулася.…
Ой, та що ви таке кажете? Ми ж від душі! Галина Семенівна нас запросила. Та й я завжди даю трішки страв гостям із собою додому. Воно ж у вас пропаде. Нащо нас так соромити перед усіма. Всього по-трішки, так роблять гостинні господарі
— Ти дуже не гостинна господиня? — вигукнула моя свекруха Галина Семенівна, її голос тремтів від обурення, коли я відмовилася…
Коля мене одразу попередив, що на компаніях крапка, далі ми тільки двоє
Перше вересня для мене завжди час спогадів, не завжди приємних, а як взяти до уваги, що мене в школу збирала…
Та коли мама йшла, вона раптом рішуче зняла з себе пухову хустку і простягнула: – Сина поверх пелюшки закутаєш.
Мороз грянув зненацька… За нашими мірками, не так уже й страшно - усього мінус пʼятнадцять за Цельсієм. Але осінь до…