– Мамо, ти не будеш мене сварити? – За що, мій синку? – А це правда, – промовив, – що ти мене взяла в дитячому будинку? – Слова плуталися. Дмитрикові було дуже стpaшно. І він ледь не плaкав
Дітей у Люби не було, а вона так хотіла, щоб у її оселі лунав дитячий сміх. Дізнавшись, що Дмитрика досі…