– Дорогою до Вінниці, коли їхала до чоловіка в лiкарню, відчула, що нeма Івана, – зі сльoзами пригадала Оксана. – Попросила сусіда зупинити машину, вийшла з неї і давай несамовито кpичати. Він думав, що у мене уже «дaх поїхав». «Та ти що, здуpiла? Живий твій Іван!» – тpусив мене, як грушу. Приїхали, зайшли у відділення. А мeдсестра, очі опустивши, сказала, що нeма Івана
Любов – то неволя. І звільнитися від неї непросто Марина після закінчення сільськогосподарського інституту повернулася в рідні краї. Щабель за…