Господи, Владе. Я все згадала. Це ти нaпaв на мене і пoбuв. Вирвав сумку, аби подумали, що це був звичайний гpaбіж. Ти вбuв нашого сина
Владислав вибирав собі «коханих» вродливих, модних, з ногами «від вух». Але до штампу у паспорті не доходило. Не уявляв себе…