І як тільки Дмитро за поріг, то Інна вирішила зустрітися з подругами
Сваха стояла і заплітала язиком за зуби, що їй треба на хліб. Зазвичай, я простягала гроші і на тому було…
Вона хоче нормального життя, комфорту. Ми складаємо на власне житло, але з орендою це неможливо. Якщо я продам частку, отримаю гроші і ми зможемо внести перший внесок за свою квартиру
Я дивилася на свого сина, який сидів навпроти мене за кухонним столом, і мені було неймовірно прикро. Його обличчя було…
Допомагає? Вона вказує на кожен крок! А ти? Ти навіть не намагаєшся побачити мою сторону. Ми могли б жити окремо, але ти обираєш її, а не нас
— Ви жартуєте, правда? — я ледь стримувала нервовий сміх, тримаючи на руках нашу маленьку Софію, якій щойно виповнився рік.…
Я не сумнівалася, що так буде, бо завжди був Славко такий – на дрібниці роздує суперечку, а далі до матері біжить за підтримкою
Я не сумнівалася, що так буде, бо завжди був Славко такий – на дрібниці роздує суперечку, а далі до матері…
Подумати лишень, я, яка передбачала його настрій по кроках, не змогла передбачити цього. Отак сиділа і очима кліпала – як це мене покинути
Мені здавалося, що я знаю чоловіка, як облупленого, але він таки мене здивував. Подумати лишень, я, яка передбачала його настрій…
Але я мовчала. Усміхалася, як навчили в дитинстві: «Не будь невдячною, приймай усе з подякою». Та в душі моя мрія почала тьмяніти, ніби гірлянда, у якій одна за одною гаснуть лампочки
Я все життя мріяла про велику, дружну родину. Виросла в інтернаті, де свят не було, лише сірі будні, тож у…
Це все твоє виховання – розбалувала ти його, Оксано, а тепер маємо!
- Ану подай хліба! – невдоволено бурмотів Степан Іванович. – Скільки ще чекати? Борщ уже охолов! Не люблю я ледь…
Мені потрібна перерва від тебе і від наших дітей! — твердо заявив чоловік, не підозрюючи, який сюрприз на нього чекає.
— Я поїду на відпочинок без тебе! Мені потрібна перерва від тебе і від наших дітей! — твердо заявив чоловік,…
Новосілля відсвяткували, тож тепер сестра житиме з вами! — заявила Марія Іванівна.
«Коли ж це нарешті закінчиться, я вже не можу!» — Богдан з роздратуванням дивився на гору немитого посуду, що залишилася…
– Нічого такого не сталося, – вислухавши мене, заявив батько. – Чоловіки взагалі так влаштовані, ти мусиш це усвідомити нарешті.
«Нічого особливого, просто розбіжися і стрибай», - підбадьорював мене Тарас. І попри те, що ноги мої тремтіли, я бігла і…