На другий день, рано, Ганна як і просив тато пішла до церкви, до священика, щоправда йшла неквапливо, з сльозами в очах і чорною хустиною на голові
– Тату! Тату! Голос доньки, настирливо пробирався крізь старечу дрімоту, будив, кликав і ніяк не міг проникнути у свідомість. –…