Який аромат! Я заберу його собі на тиждень, мені треба на корпоратив. Тобі ж не шкода для невістки?
— Олю, ти тільки поглянь, яка краса! Якраз під мій новий сарафан підійде, — Зоряна, сестра мого чоловіка Максима, крутилася…
Тепер я знала, куди підуть мої особисті заощадження, які я ховала на випадок дрібних покупок.
— Славко, ти бодай усвідомлюєш, що ти накоїв? — мій голос тремтів, але я намагалася тримати спину рівно, дивлячись прямо…
— Це нісенітниця якась, — відрізала Христина, звертаючись уже до гостей. — Люди гроші дарують, корисні речі. А тут — три ночі в сусідньому районі.
Ірина крутила в руках звичайний поштовий конверт, розглядаючи штамп і акуратно виведений адрес. — Це що, лист? — Олег зазирнув…
Ось, привезла дещо для малечі, — свекруха затягнула сумки до передпокою. — Це ще Олексій носив, коли зовсім крихітним був. Я все зберегла, випрала. Навіщо витрачати кошти на нове, якщо є таке добро?
Весняне сонце ледь торкнулося обрію, коли Мар’яна відчула лагідний дотик. Олексій обережно погладжував її живіт, завмерши в очікуванні найменшого руху…
Я збираю тебе у романтичну подорож, любий. Ти ж цього хотів? Щоб ми всі були разом? Так ось, я прибираю зайвий елемент. Я прибираю себе. Тільки ти і головна жінка у твоєму житті
— Ти справді вважаєш, що твоя мати в нашому номері під час медового місяця — це «оптимізація витрат»? — голос…
І взагалі, що це у вас тут? Каперси? Авокадо? Тьху, хіба цим чоловіка нагодуєш?
— Доброго ранку, молодята! Ми вирішили, що ви тут без нас зовсім занудьгували, тому приїхали жити до вас. І знаєте,…
Коли вони нарешті вийшли з під’їзду, Денис навіть не притримав перед Олею двері. Вони важко грюкнули позаду неї. Він ішов до машини швидким кроком, ледь не біг.
Оля піднімалася сходами, тримаючи в руках коробку з еклерами. Сьогодні був особливий день — рівно рік, як вони з Денисом…
— Ти рада? — запитала Марта, і я вперше почула в її голосі невпевненість. Вона, ця сильна й успішна жінка, зараз боялася моєї реакції.
Марта вкотре метушилася в квартирі, намагаючись вдавати господиню в домі. Скоро тато мав повернутися додому, тому вона вирішила викликати клінінг,…
Мої слова зараз прозвучать різкіше, ніж я сама очікувала, але я їх вимовлю. Я маю віддати йому свою половину квартири? З якого дива? Через те, що він у тридцять років має чотирьох діток? Серйозно, мамо?
— Ти справді збираєшся забрати частку в бабусиній оселі у рідного брата? Ти ж знаєш, що в нього четверо малих,…
– Ти уявляєш, скільки коштує робота ювеліра і такі камінці? – Ігор сів поруч. – У нас зараз немає таких грошей. Ти ж не працюєш, а моєї зарплати ледь вистачає на побут і твої курси, які ти постійно кидаєш.
Оксана стояла перед дзеркалом, розправляючи важку тканину сукні. Глибокий смарагдовий колір личив до її очей, але чогось бракувало. Вона повільно…