Зібралися ми, наречена прийшла знайомитися з моїми батьками. Сидимо за столом, мати з батьком придивляються, оцінюють.
Одного разу батькові подарували елітну пляшку "Імператорського", дуже цінний і модний у той час напій. Я ж, тоді ще студент,…
— Я більше не можу! Все, давай розлучатися!
Якось під час сварки я в серцях випалила чоловікові: — Я більше не можу! Все, давай розлучатися! Він лише мовчки…
Я тепер думаю лиш одне – коли сестра встигла це зробити? То не можна було допроситися аби з мамою посидіти та мене хоч на тиждень перемінити, а тут приїхала і нотаріуса привезла, і всі справи залагодила
А потім спалах – точно, а я ще так їй дякувала, була така щаслива і майже пробачила, що двадцять років…
До такого додуматися – то треба не мати й крихти критичного мислення. Так скажу, бо мене досі теліпає від того, що я побачила в морозилці у своєї невістки
Я вже певна на всі сто, що вони жити разом не будуть, бо вони тільки рік як жонаті, але як…
З кабінету вибіг бородатий лікар. — Чия це тварина? — строго запитав він.
Оксана Петрівна мала усе, що можна було б назвати "життям успішної жінки": престижна робота, яка тримала розум у тонусі, простора…
Перед весіллям ми ніяк не могли дійти згоди, де нам краще жити, в чиїх батьків, сперечалися, хто легше вміє ладнати: свекруха з невісткою, чи зять із тещею, а зійшлися на рішенні, що найкраще – житло орендувати. Але зарплати в нас, молодих спеціалістів, були невисокі, а гроші з весільних конвертів хотіли витратити на поїздку в Карпати
На весіллі ми отримували подарунок, на який і не сподівалися, – ключі від квартири. Це мої й Максимові батьки постаралися…
Я вважаю, що чоловік просто з пальця виссав привід аби вкотре бути в центрі уваги. Я розумію, що він приїхав у відпустку, але ми з дітьми живемо розмірено і кожен має свої звички, які варто теж йому враховувати
Ну, попросила його донька встати з її місця, бо вона там завжди снідає. Що тут такого? Вона ж його ввічливо…
Син не встиг покласти слухавку і я почула, як прокоментувала мою відмову невістка. Я зблідла і сіла
Я ж їм квартиру віддала, всі заощадження дала на машину, з онуками сиджу, коли привезуть. І після цього такі слова?…
Чоботи старі на мені, пальтечко теж не нове. Вічно з хвостиком, ні макіяжу, ні блиску в очах. Але от така жінка має такого гарного чоловіка, дім у два поверхи та ще й машину, яку з гаража не вивозить
Жила я, як кажуть, «як сир у маслі». Принаймні, так казали мені всі навколо. Подруги заздрили коли приходили до мене…
Мати моя про мене згадала – її діти ж теж мають вчитися в місті, а жити мають у мене, бо чому їм жити в гуртожитку
Про батька я судила зі слів матері, мені легше було прийняти її точку зору, бо я залишилася з нею. Хоч…