Зі сповіді я йшла дуже задумана, бо те, що мені порадив священик ніяк не співпадало з тим, що я хотіла зробити. Та й пораду отець дав, яка мені геть була не до душі. От я йому про те, що вже не можу на собі всіх нести, а він радить – ще сто кілометрів тягнуть і вам у Бога зарахується.
Але наша ситуація не про те, скільки ще тягнути, а про те, що скоро не буде де мені й жити…