“Ой, свахо, мені б ваші негаразди, – раптом видала Галина за столом, – Жалієтесь, так, ніби й справді сталось щось. До спеціаліста потрапити їй не вдалось, без ліфту на п’ятий поверх не піднятись, Спробуйте краще в селі біля свиней походити, город посапати і корову тримати. От тоді і не будете влаштовувати сцени із нічого”. Гості затихли, поглянули на мене, потім на мою сваху. І я, вперше за багато років, таки не витримала
"Ой, свахо, мені б ваші негаразди, - раптом видала Галина за столом, - Жалієтесь, так, ніби й справді сталось щось.…