З Ігорем ми на роботі й познайомилися, рік зустрічалися й зрозуміли, що є парою, готовою створити сім’ю. От якби тільки власна квартира недалеко від місця роботи, адже ми так мріяли про сина й доньку. Тож почали складати копійку до копійки, економлячи на всьому, шукаючи підробітку, працюючи вихідними. Найважче те, що відкладали народження дітей. А відкладати вже не було куди, роки, як-не-як, тож вирішили оформити іпотеку та сплачувати з наших зарплат, а життя дитині таки подарувати. Аж тут дзвінок від хресного допоміг здійснитися планам на оселю
Ми з Ігорем повінчалися не зовсім молоденькими: йому було за тридцять, мені йшов двадцять восьмий. Обоє були з сімей, де,…