Ти називаєш це вдячністю? — продовжила я, і мій голос залишався рівним, хоч усередині все кипіло. — Твоя тітка Марія не потребує допомоги. Їй потрібна аудиторія, яка слухатиме її скарги й терпітиме її шпильки.
— Олено, ти серйозно? — голос Богдана тремтів від напруги, коли він стояв посеред нашої тісної кухні, тримаючи в руках…