Їсть сваха моя і бачу, що кожна ложка їй ніби як шматок глинища у рот іде. Зрештою, процідила вона кілька разів ложкою той суп у тарілці і запитує у доньки моєї голосом строгого вихователя: “Сподіваюсь, ти не цип супом будеш сина мого годувати. коли він з роботи повернеться? Чоловіку треба чогось ситного, аби сил мати”. тут уже я не витримала і таки порушила обіцянку, яку ще вчора доні своїй дала
Їсть сваха моя і бачу, що кожна ложка їй ніби як шматок глинища у рот іде. Зрештою, процідила вона кілька…