Я тільки жити почала, тільки відчула себе людиною, а ти мені тут свої проблеми на шию вішаєш! Ти чоловік чи хто?
— Твоя мама взяла кредит на шубу, а гасити його маю я зі своєї премії? Ти взагалі совість маєш? Я…
Андрій ще раз подивився на Олену, ніби чекав, що вона зараз розсміється й скаже, що жартує. Але Олена мовчки підвелася з-за столу й пішла до спальні.
Олена почула знайомий гудок домофона і завмерла з ложкою в руці, так і не донеся її до рота. Суп у…
Мовчіть! — вона замахала руками. — Ви нахабні, безсоромні! У вас совісті немає! Я цілий день працюю, приходжу додому втомлена, хочу спокійно подивитися телевізор, а ви вриваєтеся, ніби це ваша квартира!
Дзвінок у двері пролунав у найневдаліший момент — Ольга саме витягала з духовки деко з запеченою куркою і намагалася акуратно…
Цікавість, ця невблаганна жіноча цікавість, не давала мені спокою. Я відчувала шкірою: той, хто писав мені цілий місяць, існує. І це точно не був той грубіян
Кажуть, що в сорок років жінка стає або занадто цинічною, або занадто мудрою, щоб вірити в казки. Я ж вірила,…
Ти ж розумієш, — продовжував Андрій, дивлячись на дружину, — що так ми все життя просидимо на одному місці. Треба ризикувати. Вкладатися в щось перспективне.
Олена провела рукою по старому дерев'яному комоду, що залишився від бабусі. Пил накопичувався в куточках, попри те, що вона регулярно…
Розумів важко, з опором, але факт залишався фактом: Анна більше ніколи не дозволяла приймати рішення за неї без її згоди
Анна дивилася на екран телефону — годинник показував сьому ранку. За вікном ще тільки світало, сіре київське небо повільно рожевіло…
Телефон задзвонив у суботу ввечері. Номер був незнайомий. – Алло. Це Олег, – голос хлопця дрижав. – Ви давали номер.
Віктор Сергійович дивився у вікно на голі лютневі дерева. Позаду залишився об’єкт - чергова бетонна коробка, яка мала приносити гроші,…
Софія була молодша на три роки, але вже тоді люди оберталися їй услід. Світле волосся, великі очі, ніжні риси обличчя. Сусіди казали батькам: «Ваша молодша — буде красунею». А про Анну додавали тихо, ніби між іншим: «А ця — розумниця, одразу видно»
Анна завжди пам’ятала той день, коли вперше відчула себе негарною. Їй було дев’ять, вони з молодшою сестрою Софією приміряли сукні…
Я не люблю сидіти на місці, — сказав він, витираючи руки ганчіркою. — Краще сам зроблю, якщо маю час і змогу. То й заробляю нормально. Не скаржуся
Оксана завжди вважала себе жінкою, яка все тримає під контролем. У тридцять шість вона вже була директоркою невеликого, але стабільного…
Я на мить зупинилася, розгортаючи якусь дивну синю футболку, якої раніше не бачила. — Які ще дрова, Павлусю? Тобі вісім років.
Я не знаю через що ми тоді посварилися, але бачити чоловіка не хотіла ніколи. Так йому й сказала. Сергій зібрав…