Прийшла вся така самовпевнена, мало ногою двері не відкрила і з порога: – Ой,
Такий у мене жаль нині на маму рідну, що не сила передати словами. В
Коли у нашому домі з’явилась Валерія, я була неймовірно щаслива. Для неї то був
— Мамина школа, так, Вадиме? – сказала свекруха безапеляційно, – Ну, ну! Панами стали,
Покинув мене Степан з трьома дітьми, спочатку приховував це, а далі вже, коли спільні
Ви може смієтеся, але він так і сказав: – А чого ти не радієш,
Мій теж сказав, що я сама себе до такого стану довела, то він не
Федір був бабієм на цілий район, мало хто йому міг відмовити, а я що
Я очима кліпала, а він і бровою не повів, мені навіть здалося, що він
Мій дім свекруха почала продавати і покупців шукати ще у той час, як мама