Але як тільки Петро оголосив, що вони з Мариною планують одружитися і створювати родину, я без вагань подарувала їм цю квартиру. Мої діти мають жити в комфорті, а я собі дам раду. Так вони й опинилися в просторій оселі, яку ми оформили на них
Мене звати Галина Іванівна. Я мама Петра — мого єдиного й найдорожчого сина. Виростила
Іноді я бурчала подумки: «Ми одружені стільки років, змагання давно завершилися, навіщо ці букети? Краще б мамонта приніс»
Коли я познайомилася зі своїм чоловіком, я була мрійливою і романтичною дівчиною. Якщо він
«Ти така мудра», – цю фразу в своєму житті я не чула із захопленням. А ви чули? Щоб хтось від щирого серця захопився вашим розумом, а не з ось цим присмаком: «як ти така мудра, то»
І вже мені це так набридло чути, що я стала й собі пригадувати чи
Коли ми з Олею тільки побралися, мама любила приходити до нашої квартири підказувала моїй дружині багато чого, бо ж та була молода і геть не розумілась, як правильно вести господарство
Ми з моєю дружиною Олею одружилися понад рік тому. У спадок від її бабусі
Я хочу розповісти цю історію не для того, щоб скаржитися чи співчуття шукати, а радше щоб поділитися і разом із вами посміятись
Я завжди вважала себе сильною, незалежною жінкою, яка не боїться життєвих труднощів, і навіть,
Весільний танець спогадів
В одному мальовничому селі, де кожен знав одне одного, а новини розліталися швидше, ніж
Я стала на бік мами, бо її точка зору була правильною і раціональною. Але мій чоловік був категоричним, він сказав, що коли я підтримую маму, то значить, не ціную його думку, значить, я вибираю матір, а не його
– Ти вибираєш квартиру, а не мене?, – казав він мені, хоч я вибирала
Доцю, — відповідала вона спокійно, — я вже в житті виспалася. А тобі зранку з малюком бігати, ще й домашніх справ повно. Дай-но хоч трохи розвантажу твою молоду голову
Мене звати Світлана. Я давно хотіла поділитися своєю історією, бо так часто чую від
Я сама виховувала Павлика. То була помилка молодості. На роботі мене преміювали путівкою в санаторій. А там… Літо, море, знайомство, вечірні зорі… Він, хлопець моєї мрії, стрункий і високий, з густим каштановим волоссям і очима кольору моря, називав мене «моє Сонечко»(я – Софія). Романтика… Ми обмінялися адресами, номерами телефонів. Все було серйозно, йшло до продовження стосунків після нашого відпочинку
Я сама виховувала Павлика. То була помилка молодості. На роботі мене преміювали путівкою в
Та ж я двадцять років у нього вкладала! Поки був малий, платила за всі його секції, гуртки. В інститут допомогла вступити, а потім влаштувала його на нормальну роботу
Я працюю в нашому офісі вже багато років. Переважно приходжу, коли можу, бо маю

You cannot copy content of this page