Історії з життя 0
«Не можу бачити, як тебе чоловік дурить», – з такими словами мені розказали іншу сторону чоловіка, про яку я навіть не здогадувалася від почутого у мене очі округлилися, бо я не могла повірити, що це про мого Дмитра. Адже він не такий! Ну не міг чоловік за двадцять три роки шлюбу так змінитися!
Але цю жінку я давно знала, Оксана ще зі мною в інституті вчилася і
Історії з життя 0
Я попросила лише двокімнатну квартиру в обмін на те, що залишу йому все
Мої діти завжди довіряли мені. У мене їх троє: два сини та донька. Наймолодшого
Історії з життя 0
Зі сповіді я йшла дуже задумана, бо те, що мені порадив священик ніяк не співпадало з тим, що я хотіла зробити. Та й пораду отець дав, яка мені геть була не до душі. От я йому про те, що вже не можу на собі всіх нести, а він радить – ще сто кілометрів тягнуть і вам у Бога зарахується.
Але наша ситуація не про те, скільки ще тягнути, а про те, що скоро
Історії з життя 0
Раптом всім стало цікаво, як це я буду жити далі, кинулися співчувати і радити, але не мені, в тому то й річ!
Мені так і хочеться спитати: а де ви всі були п’ять років тому, а
Історії з життя 0
Найважче було не те, що мене покинув мій громадянський чоловік, коли я тільки чекала первістка, не те, що він не заплатив за оренду квартири чи те, що на прощання просвітив, чому зі мною жив. Ні, геть не те
Найважче було згадати, хто я така, ким була до цих стосунків і для чого
Історії з життя 0
З такої сцени мало хто з дружин сміється, та й у мене то було скоріше нервовий смішок, але, коли та дівчина так гордо закинула голову і сказала: «То вам за трійку», я вже реготала на весь голос, а мій чоловік лиш очима кліпав. Не знав він, що його чекає.
Ну, жила я з чоловіком двадцять років, почуття минули, діти виросли, ми віддалилися один
Історії з життя 0
Я довго наважувалася аби зателефонувати, але ж питання у мене одне єдине, то, може, ця жінка мені й щось порадить?
То й що, що я неї чоловіка забрала, але ж має бути якась жіноча
Історії з життя 0
Чоловік робив великі очі і щиро не розумів мого обурення. Бачте “нічого такого” а сказати про це він мені просто забув. Ну буває ж правда?
Я завжди вважала, що наше з чоловіком життя було побудоване на любові, взаємоповазі та
Історії з життя 0
Коли я те казала сусідові, то думала, що вони матір заберуть до себе, бо ж уже сімдесят п’ять, вже треба їй догляд, бо забуває багато що, а недавно взагалі мені гроші принесла, щоб в разі чого й хористам дала і священикові і поминки справила: «Поки міські приїдуть, щоб перед людьми було незручно»
Я тоді до її сина Володі й телефоную: – Володю, мати вже на той
Історії з життя 0
Мама зателефонувала майже одразу, як за тіткою двері зачинились. Звісно почала картати і соромити, бо де таке в селі видано, що гостю із дому виставили
Мама зателефонувала майже одразу, як за тіткою двері зачинились. Звісно почала картати і соромити,

You cannot copy content of this page