Мамо, я приїду на кілька днів. Ні, нічого страшного не сталося. Просто мені треба побути вдома.
— Поглянь мені в очі, Андрію! Це що, якийсь жарт? — голос Олени тремтів,
Якби ж я знала, що «приїду» означало не одну жінку з валізою. У неділю під під’їзд підкотила вантажівка. З кабіни вийшла Галина Петрівна, за нею — її мати, старенька Зінаїда Марківна, а за ними — молодша сестра Андрія, Настя, з навушниками у вухах і виглядом ображеного підлітка
— Хіба ти не розумієш, що ми тут на пташиних правах? — голос Оксани
Я організував тобі дозвілля! — Сергій почав заводитися. — Ти ж сама завиєш від нудьги через тиждень! Що там робити одній? А так — веселощі, дитячий сміх! Я про тебе турбуюся, щоб ти не здичавіла там у глушині!
Це була звичайна п’ятнична вечеря, поки повітря в кухні не здригнулося від того самого
Ви ж гарно жили, чого ти така категорична? Де ще такого чоловіка знайдеш?
— Ти що, Романе, збожеволів? Ти мені казав, що давно вільний, що ніякої дружини
Я бачила, як вона обмінялася поглядом з чоловіком. Вони вважали мене тимчасовим захопленням їхнього «витонченого» сина. Я теж вирішила підтримати розмову і спитала в якому модному магазині вона працює — для мене це був комплімент. Але майбутня свекруха мало не луснула зі злості.
Я добре пам’ятаю той день, коли приїхала в місто. У валізі було дві сукні,
Знаєш, Олю, я цілу ніч думала після тієї розмови. І зрозуміла — ти права. Я б свою квартиру нікому не віддала. Це моя опора
Ольга сиділа на кухні своєї затишної квартири на Подолі в Києві, перебираючи старі фотографії
Відчула щось схоже до жалості. Але згадала всі ті вечори біля плити, усі зусилля, усі зауваги. Згадала, як він мовчав, коли мати черговий раз називала її страву несмачною.
Усе почалося з звичайного українського борщу. Софія варила його за рецептом своєї прабабусі з
На одинадцятий день моїх спостережень я повернулася додому раніше — відпросилася з останньої наради. У спальні знову було те саме: покривало збите, а кут наматрацника вибився з-під матраца. Я підійшла, щоб заправити його, просунула руку під важкий матрац і наткнулася на щось паперове.
Ми з Андрієм живемо разом уже двадцять років. І за цей час добре вивчили
Тату, я більше не витримую, — прошепотіла вона в слухавку
Ольга сиділа на кухні своєї маленької двокімнатної квартири в київському спальному районі на Троєщині
Так, мамо, скажу їй, що тобі на обстеження треба… Як завжди… Двадцять п’ять, так…
Марія вперше побачила Андрія на дні народження своєї давньої подруги Світлани. Вечірка відбувалася в

You cannot copy content of this page