Це була субота, рівно чотири місяці нашої з Олексієм історії. Він заїхав за мною
— Андрію, ти серйозно зараз кажеш, що ми залишимо все це тут і завтра
– Мамо, я тебе прошу, не позор мене! Ти себе в дзеркало бачила? Вималювана,
— Виходьте з моєї оселі негайно! — мій голос тремтів від обурення, але я
Я завжди любила прогулянки ввечері містом, коли день уже згасає, а вулиці наповнюються м’яким
Вечір починався надто спокійно. Я налила собі чаю, розгорнула книжку і нарешті відчула, як
— Олено, скажи-но мені чесно: куди поділися всі заощадження з нашого спільного рахунку? Ті,
Я завжди вважала, що свята — це не привід для галасу, а навпаки, можливість
Андрій прийшов до старшої сестри Оксани пізно ввечері, коли на вулиці вже западала густа
Напевно, кожному свій час приходить задуматися, чи правильно він живе. Я зараз часто сиджу