Тобто ви хочете, щоб я взяла на себе всі витрати з оформлення, розчищення та утримання, — повільно промовила я, піднімаючи очі на родичів. — А ви просто вмиєте руки?
— Слухай, Ніно, ти ж у нас бухгалтер, у тебе математичний склад розуму, —
Я не збираюся нічого обговорювати втрьох. Вийди
— Ну що, подобається оновлення? — Ганна Степанівна обвела переможним поглядом мій робочий кабінет,
Та годі, викинули й забули! — відмахнувся Ігор. — Завтра бригада приїде, майданчик будуть рівняти, пісок засипати. До речі, перепаркуйте своє авто, там техніка піде. У нас ввечері гості, треба місце звільнити
— Ігоре, я не бачу своєї оранжереї. Де мої помідори, які я плекала з
— А тепер чекай. Буде в тебе зустріч. Тільки слухай уважно: чоловік буде хороший, роботящий. Але як почне вгору йти — не давай йому розслаблятися. Одразу за віжки тримай, щоб не занесло на повороті.
Віра розглядала своє відображення у дзеркалі передпокою, поправляючи комір плаща. Рік минув швидко, майже
— Та годі тобі, Марино! — відмахувався він. — Відчепися. Одружуся я, і крапка. Вона молода, я її під себе виховаю. Вона хоче втекти з того дому, а я дам їй спокійне життя.
Я була дуже зла на брата, бо через його вибір дружини мій рідний дім
— Ти впевнена, що нам треба туди їхати саме сьогодні? — запитав Вадим, дивлячись на дорогу, адже шістдесят кілометрів — це не жарти для цього відра з колесами.
Вадим сидів у старій «Ладі» на розі вулиць, постукуючи пальцями по керму. Автомобіль глохнув
Моїй сестрі зараз нестерпно важко, вона залишилася сама з немовлям, і я маю їй допомогти. Оскільки ти заробляєш цілком пристойно, твій дохід міг би повністю покривати її потреби, поки вона не стане на ноги
— Ти пропонуєш мені купити собі статус заміжньої жінки за ціною моєї щомісячної праці?
Якщо невістка пропонувала допомогу на кухні, Надія Петрівна відповідала крижаною відмовою, підкреслюючи, що впорається сама, бо знає смаки сина краще за будь-кого.
— Світлано, ти ж розумієш, що це рішення вже прийнято? — голос Павла звучав
Шанс проявити свій прихований потенціал випав несподівано: Олену відправили у тижневе відрядження до іншого міста. «Ось воно! Свобода!» — прошепотів Федір, зачиняючи за дружиною двері
Федір Петрович вважав себе чоловіком у самому соку. Ну, знаєте, той тип соку, який
Мені мало шматок в горлі не застряг, коли я побачила, хто забіг в кафе. Не сподівалася побачити любого чоловіка, і переляк в його очах сказав те саме — він так само не сподівався мене тут побачити. Прийшлося сісти йому біля мене
Мені мало шматок в горлі не застряг, коли я побачила, хто забіг в кафе.

You cannot copy content of this page