Історії з життя 0
— Тобто ти серйозно думаєш, що просто так візьмеш і підеш? — він хмикнув, схрестивши руки на грудях. — Жодної сльози? Нормальні жінки борються за шлюб, Олю. Намагаються щось виправити.
Залишати квартиру, де прожито п’ять років, виявилося дивно легко. Склала дві валізи, застебнула замки,
Історії з життя 0
— Ох, діточки… Не хотіла я вам першою це говорити, щоб не лякати. Але бачу, що треба. На цьому місці сторічна хата стояла. І жила в ній Мелашка. Жінка дивовижної краси і такої ж дивовижної долі.
Коли ми вперше побачили це оголошення, то не повірили власним очам. Ціна на ділянку
Історії з життя 0
Слова цієї випадкової сусідки біля колодязя крутилися в моїй голові без зупину. Значить, мій батько так і не повернувся до нас із мамою не тому, що його хтось силою тримав чи причарував, як часто любила повторювати моя ображена бабуся
Дорога до цього віддаленого села виявилася значно гіршою, ніж я могла собі уявити, коли
Історії з життя 0
— Юлю, нам не по двадцять років, щоб грати в хованки, — Матвій зупинився посеред кімнати, відчуваючи, як гаряча хвиля роздратування підступає до горла. — Ну підійшла б, сказали б два слова, якщо я тобі не сподобався в реальності, розвернулася б і пішла. Навіщо так робити?
Матвій стояв і дивився на порожній двір. Світло від єдиного ліхтаря падало на дерев’яну
Історії з життя 0
– Ти знаєш про Аліну? – він занервував, переминаючись із ноги на ногу. – Тільки давай без сцен і з’ясування стосунків.
Я сиділа на краєчку стільця й крутила в руках пластикову ручку. Від кожної його
Історії з життя 0
— Тату, йди сюди! Дивись, наша мама повернулася! Вона тут сидить! — голосно вигукнув хлопчик на весь причал.
Оксана поправила настільну лампу й потерла очі – від тривалого перегляду медичних карток під
Історії з життя 0
Чекала — це добре, але той її фірмовий жест я не забуду ніколи, — похитав я головою, згадуючи літо, спеку і довгу дорогу через усе село
— Сталося це рівно три роки тому, мамо, а я досі здригаюся, коли згадую
Історії з життя 0
Олексію, я дуже ціную наші теперішні почуття, і я бачу, що вони щирі. Але я погоджуся виключно на серйозні стосунки, — твердо вимовила вона
Шкільні роки залишили в моїй пам’яті один особливий спогад, який досі зігріває серце теплими
Історії з життя 0
Ти взагалі уявляєш, як це виглядатиме збоку, коли ти вестимеш дитину в перший клас у п’ятдесят років?
Буває, сидиш увечері біля вікна, дивишся на вогні вечірнього міста і думаєш, як дивно
Історії з життя 0
— Ну і що мені з тобою робити? — Віра незадоволено склала руки на грудях. — У мене своїх проблем вистачає. Чоловік третій місяць без роботи, двоє дорослих дівчат. Я на фірмі ледве місця тримаю, зараз скрізь скорочення.
Юля приходила сюди, коли море ставало занадто шумним. Три роки в іншій країні навчили

You cannot copy content of this page