Історії з життя 0
Подарунки отримує та, поки я тягну свого воза. Їй путівку на море, а мені набір посуду…
Могло б здатися, що це якесь Новорічне чудо, що все ось так випадково сталося:
Історії з життя 0
«Що з тобою? Ти ніколи такою не була?», – я повірити не могла, що моя подруга таке мені в очі каже. «А тепер буду і дякую за науку!». З цими словами вона нашу багаторічну дружбу й поховала. Я не вірила, що таке може бути і з ким, зі Світланою? Та й що я такого сказала, хіба вона в дзеркалі цього не бачить?
Ми дружили з інституту, а тепер, коли вже нам за сорок, то наша дружба
Історії з життя 0
Жінка уважно оглядала мою квартиру, поки я показувала, де ванна, де кухня. На словах «тут моя спальня, а ваша інша кімната» вона вся стрепенулася і я зрозуміла, що надалі доведеться вибирати слова, адже вона його дружина
Проте, мене ж виправдовують роки і обставини та й тепер я простягаю їй руку
Історії з життя 0
Від почутого у мене аж губи затряслися, такі мене жалі за мою доньку взяли, так і рвалося з губ: «А я ж тобі казала». Я ж її так просила з тим Артуром не сходитися, а вона казала: «Мамо, тепер всі так живуть». А тепер он як він себе поставив
Я б нічого не дізналася та прийшла донька позичати гроші в се й розкрилося.
Історії з життя 0
Не думала я ідучи під вінець наскільки великим життєвим уроком буде мені той шлюб. Наскільки ж я була щасливою стоячи перед вівтарем, настільки ж рада була отримати свідоцтво про розлучення
Не думала я ідучи під вінець наскільки великим життєвим уроком буде мені той шлюб.
Історії з життя 0
Якось у людей бажання здійснюються, а у мене наче навпаки – все робиться для того аби я ніколи не отримувала бажане. Он моя подруга найкраща до своїх років пише листа до Миколая, хоч там уже й діти дорослі
– Не смійся, але у мене все здійснюється, – каже вона, – От ми
Історії з життя 0
Лист до подруги дитинства
Ірусю, подруго люба, не від тебе, а від інших я дізналася про негаразди в
Історії з життя 0
Я думала, що складно було одній сина виростити. Грошей вічно не вистачало, позички підробітки. Не пам’ятаю, аби моя зарплатня затримувалась у мене в руках довше, ніж на кілька годин: роздавала позички і знову просила перепозичити.
Я думала, що складно було одній сина виростити. Грошей вічно не вистачало, позички підробітки.
Історії з життя 0
Може, я й переборщила і ніяк не думала, що так далеко зайду, але те, як вів себе мій чоловік після двадцяти п’яти років шлюбу було за межами здорового глузду
– Збирай речі і йди. – Дмитре, отямся, куди я поїду? – В село
Історії з життя 0
Я подивилася на годинник і зрозуміла, що наступної маршрутки йому ще пів години чекати. Але головне було навіть не це. У мене миттєво виникло бажання відповісти у стилі його жартів
Одразу ж після весілля ми з чоловіком вирішили їхати на заробітки, аби здійснити свою

You cannot copy content of this page