Історії з життя 0
Часто задумуюся над питанням: чи я пізнала себе до кінця, бо не раз допускала вчинки, які від себе не чекала, про що потім жаліла і перепрошувала. Наприклад, історія про однокурсницю Галю, яка заслуговує, щоб про неї розповісти окремо. Але я в кількох реченнях спробую передати, що мені не дає спокою, бентежить сумління, бо я виявила іншим довірену мені таємницю і зрадила своїм принципам не розголошувати чужих секретів.
Комусь із давньогрецьких мудреців приписують вислів «Пізнай себе, і ти пізнаєш світ», сказані ще
Історії з життя 0
— Я старався, вибирав, а вона навіть «дякую» не сказала нормально. Виховувати треба дитину, Надю. Повага до подарунків — це основа.
Надя стояла біля вікна й спостерігала, як важкі краплі дощу б’ють по підвіконню. На
Історії з життя 0
А чому твоя мама може місяцями лежати в нашій залі, а мої батьки, які віддали нам усі свої заощадження на твою мрію, мають ночувати в чужому номері?
Ось діалог, який став для мене найприкрішим моментом у житті. Він стався одного березневого
Історії з життя 0
Тобто ти вже все вирішив, — констатувала я металевим голосом. — Уже, напевно, й оголосив усім родичам, що питання закрите. Моя думка тебе взагалі не цікавить?
— Ти справді хочеш, щоб я продала свою окрему квартиру, яку отримала ще до
Історії з життя 0
Туреччина. П’ять зірок. Все включено. Гості: Андрій, Ольга, двоє дітей. Оплата пройшла. Приємного відпочинку. То це твоя «криза», Андрію? Це твої «порожні кишені»?
— Андрію, ти знову купив собі той дорогий кавовий апарат для офісу? Я ж
Історії з життя 0
Якщо ти його справді любиш, подумай про його майбутнє. Одне слово пані Ірини — і Андрій отримає посаду завідувача лабораторії. Але якщо вона побачить, що в нього дружина… ну, не зовсім нашого рівня… Ти розумієш. Будь розумницею. Неси каву й не висовуйся.
— Ольго, послухай мене уважно, — Валентина Петрівна говорила тихо, але кожне слово падало,
Історії з життя 0
— Пані, може, допоможете чимось на їжу? — прохрипів він голосом, що здавався втомленим і надірваним.
Того весняного дня Київ купався в сонячному світлі. Після візиту до улюбленого салону на
Історії з життя 0
— Жанно, а квартира, в якій ти зараз мешкаєш, — це твоя власна? Ти її на себе оформила? Він запитав це так буденно, ніби цікавився прогнозом погоди. Я на мить завагалася, тримаючи келих у руці.
Я поправила комірець своєї вовняної сукні й глянула у вікно ресторану. Вечірнє місто дихало
Історії з життя 0
— Ти знову не перерахувала кошти за рахунки? Олено, ми ж чітко домовлялися! — Андрій увійшов до вітальні, тримаючи телефон так, щоб я одразу побачила повідомлення від банку на екрані
— Ти знову не перерахувала кошти за рахунки? Олено, ми ж чітко домовлялися! —
Історії з життя 0
Прийшлося продати дачу, а все через мій язик. Не втерпіла. Невістка вкотре завела свою платівку про те, що світ великий, люди в ньому відпочивають якось по-іншому — красиво, з коктейлями біля басейнів, а я ніби світла білого не бачу, бо все життя в землю дивлюся
Прийшлося продати дачу, а все через мій язик. Не втерпіла. Невістка вкотре завела свою

You cannot copy content of this page