Історії з життя 0
Тобто ви хочете, щоб я взяла на себе всі витрати з оформлення, розчищення та утримання, — повільно промовила я, піднімаючи очі на родичів. — А ви просто вмиєте руки?
— Слухай, Ніно, ти ж у нас бухгалтер, у тебе математичний склад розуму, —
Історії з життя 0
Я не збираюся нічого обговорювати втрьох. Вийди
— Ну що, подобається оновлення? — Ганна Степанівна обвела переможним поглядом мій робочий кабінет,
Історії з життя 0
Та годі, викинули й забули! — відмахнувся Ігор. — Завтра бригада приїде, майданчик будуть рівняти, пісок засипати. До речі, перепаркуйте своє авто, там техніка піде. У нас ввечері гості, треба місце звільнити
— Ігоре, я не бачу своєї оранжереї. Де мої помідори, які я плекала з
Історії з життя 0
— А тепер чекай. Буде в тебе зустріч. Тільки слухай уважно: чоловік буде хороший, роботящий. Але як почне вгору йти — не давай йому розслаблятися. Одразу за віжки тримай, щоб не занесло на повороті.
Віра розглядала своє відображення у дзеркалі передпокою, поправляючи комір плаща. Рік минув швидко, майже
Історії з життя 0
— Та годі тобі, Марино! — відмахувався він. — Відчепися. Одружуся я, і крапка. Вона молода, я її під себе виховаю. Вона хоче втекти з того дому, а я дам їй спокійне життя.
Я була дуже зла на брата, бо через його вибір дружини мій рідний дім
Історії з життя 0
— Ти впевнена, що нам треба туди їхати саме сьогодні? — запитав Вадим, дивлячись на дорогу, адже шістдесят кілометрів — це не жарти для цього відра з колесами.
Вадим сидів у старій «Ладі» на розі вулиць, постукуючи пальцями по керму. Автомобіль глохнув
Історії з життя 0
Моїй сестрі зараз нестерпно важко, вона залишилася сама з немовлям, і я маю їй допомогти. Оскільки ти заробляєш цілком пристойно, твій дохід міг би повністю покривати її потреби, поки вона не стане на ноги
— Ти пропонуєш мені купити собі статус заміжньої жінки за ціною моєї щомісячної праці?
Історії з життя 0
Якщо невістка пропонувала допомогу на кухні, Надія Петрівна відповідала крижаною відмовою, підкреслюючи, що впорається сама, бо знає смаки сина краще за будь-кого.
— Світлано, ти ж розумієш, що це рішення вже прийнято? — голос Павла звучав
Історії з життя 0
Шанс проявити свій прихований потенціал випав несподівано: Олену відправили у тижневе відрядження до іншого міста. «Ось воно! Свобода!» — прошепотів Федір, зачиняючи за дружиною двері
Федір Петрович вважав себе чоловіком у самому соку. Ну, знаєте, той тип соку, який
Історії з життя 0
Мені мало шматок в горлі не застряг, коли я побачила, хто забіг в кафе. Не сподівалася побачити любого чоловіка, і переляк в його очах сказав те саме — він так само не сподівався мене тут побачити. Прийшлося сісти йому біля мене
Мені мало шматок в горлі не застряг, коли я побачила, хто забіг в кафе.

You cannot copy content of this page