Місто вже щосили імітувало свято, у будинку навпроти вікна миготіли гірляндами — синіми, жовтими,
— Але чому саме тепер? — голос чоловіка зірвався на роздратований фальцет. — Чому
Мене називають безсовісною і ще й кажуть, що дітей так виховала, що не знають,
— Ти справді збираєшся стояти і дивитися, як вона кидає в мене брудне шмаття?
— То ось ти як заговорив, Віталику… — промовила я тихо. — Значить, на
– Невже тобі, такій молодій та моторній, важко заскочити за моїми дорученнями? Я ж
— Твоя донька отримала цей спадок просто так, ні за що. А моя мати
— Ти хоч усвідомлюєш, що зараз накоїла? — голос чоловіка тремтів від обурення, перекриваючи
Ранок у нашому районі завжди починався однаково: потік людей від метро, запах вологого асфальту
Після двадцяти років шлюбу чоловік запропонував мені вільні стосунки, був впевнений, що ніхто не