— Олеже, твоя мама просила, щоб я тобі не телефонувала. Сказала, що ти зайнятий.
Після завершення обласного огляду народних колективів у будинку культури панував гармидер. Учасники нашого ансамблю
Я не думала, що все розкриється через одну фотографію, тим більше де свекруха, а
П’ять років тому свекруха сказала мені в спину: «Кому ти треба з дитиною? Проситися
Картата сумка стояла посеред передпокою як символ згаяних років. Марта з гарячковою рішучістю кидала
Найдошкульніша тиша живе в хаті, де люди роками говорять тільки про діло. «Курей погодувала?»,
Дванадцять годин поспіль за кермом ваговоза — це межа, коли дорога починає здаватися нескінченною
— Мамо, мамочко, забери мене звідси… Дитячий голос, у якому більше сліз, ніж слів,
Анатолій стояв посеред великого коридору і дивився на світлі смуги на шпалерах. Десять років
— Миколо, нам треба знову поговорити. Я сьогодні знову телефонувала в той обласний центр,