Низьке ранкове сонце пробивалося крізь фіранки, висвітлюючи кожну порошинку на кухні. Світлана стояла біля
Є у мене подруга Ілона, але їй чомусь не щастить у стосунках. Вона завжди
Залізнична платформа гуділа від голосів. Небо затягнуло хмарами буквально за п’ять хвилин, і тепер
Ох, дівчата, сидимо ми вчора з мамою на веранді, п’ємо чай із чебрецем, і
Ох, дівчата, сиджу зараз на кухні, п’ю чай і згадую історію кількарічної давнини. Дивлюся
Біля низької хвіртки, що ніколи не замикалася на клямку, лежала стара автомобільна шина, вкопана
— Розумієш, Галю, і аж зле стає, коли я дивлюся на все це з
— Ой, Галю, ти не уявляєш, які дива бувають у житті, — сказала я
— Розумієш, Маріє, у мене серце не на місці, — сказала я своїй кумі,
Тиждень тому мені стукнуло п’ятдесят сім. Знаєте, коли в молодості думаєш про цей вік,