X

Ось і зять з’явився, – Тамара Іванівна вийшла з кухні, її голос уже мав той знайомий відтінок, який завжди дратував. – Ми з Оксаночкою тут розмірковуємо, може, варто оновити кухонну техніку. У нашій оселі все має бути на рівні.

Я повернув ключ у замку і ступив у квартиру, відчуваючи, як усе напруження дня осідає десь усередині. З кухні долинали…

K Anna

Зовиця завжди вміла так відповісти, що я почувалася не у своїй тарілці роки після розмови.

Зовиця завжди вміла так відповісти, що я почувалася не у своїй тарілці роки після розмови. Вперше вона сказала, що я…

K Nataliya

Кинь ці казки, — відмахнувся Дмитро. — Ми живемо в реальному світі. Зв’язки вирішують усе

— Анно, у мене є новина, — Дмитро нервно поправив пасмо волосся. — Мене підвищують на роботі! — Це ж…

K Anna

Був звичайний суботній вечір, я прийшла до Юлі аби потеревенити та на своє життя пожалітися. Я бачила, що вона не в настрої, думала, що теж мені душу відкриє, але вона мовчала. Ну, я й почала перша.

Був звичайний суботній вечір, я прийшла до Юлі аби потеревенити та на своє життя пожалітися. Я бачила, що вона не…

K Nataliya

Оксана помічала зацікавлені погляди. Але «близькі» родичі гадали: звідки в Маріїної дитини така коштовна автівка

Оксана мешкала з матір'ю в місті. Мама працювала на великому підприємстві. Як вона розповідала, донька з'явилася від щирого кохання. Але…

K Nataliya

Через день літня жінка знову з’явилася в магазині – цього разу без онучки. Оксана, яка вже встигла запам’ятати її обличчя, звернулася до неї: – Ви сьогодні одна?

Оксана стояла за касою з тим самим стомленим виразом обличчя, який уже давно став її візитною карткою. Очі мовби промовляли:…

K Nataliya

Ліда завжди намагалася догодити невістці, але Віка знаходила, до чого причепитися

Мій двоюрідний брат Ігор вважає, що я «забрала» спадок, але насправді все майно залишила мені тітка Лідія, його рідна мама.…

K Nataliya

– У мене є гроші… – тихо промовив він, тримаючи в руках маленький пластиковий стаканчик із кількома монетами. – Просто хліб купити хочу

– Виведіть його звідси! Негайно! Йому тут не місце! – голосно лунало від купки людей, які вказували пальцями на літнього…

K Nataliya

– Ой, Лідо, не в нашу родину Тимко, весь у вас пішов, нічого мого сина нема. Я стараюся хоч щось розгледіти, але не можу

Свекруха ніколи не крилася зі своїм ставленням до мене та сина. Я її сама спитала, чому вона так прохолодно ставиться…

K Nataliya

Що? Ти мене ще повчи, як дітей ростити. У самої ж їх немає, то ти мені радь, велика знавець

— Ох, ти ж така невдячна! Коли тобі самій було важко, ми тебе приймали, вислуховували твої скарги день і ніч,…

K Anna