X

На кухні, поки різали салати, Юлія мовчки допомагала, уникаючи погляду Марти. Марта знала: Андрій із Юлією колись зустрічались, ще до неї. Він сам їй про це розповів чесно, нічого не приховуючи

Марта саме знімала з плити каструлю з борщем, коли у дверях клацнув замок. - Що це так рано? - обернулась…

K Nataliya

— Мені немає про що з тобою говорити, Вікторе, — відповіла я, намагаючись обійти його. — Дмитро сам мені все скаже, якщо захоче.

Я не любила бідність, але тоді не знала, яка була щаслива, коли була бідна – мені не заздрили і я…

K Nataliya

— Ти дуже змінилася, Інно, — мовив Сергій, перериваючи мої думки. Він примружився, роздивляючись моє обличчя. — Я б, мабуть, і не впізнав, якби не очі.

Приміський дизель тягнувся вздовж пожовклих лісосмуг, постукуючи на стиках рейок. У вагоні пахло пилом та сухим літнім теплом, а крізь…

K Nataliya

— Денис? Оце так зустріч, взагалі не очікувала тебе тут побачити, — мовила вона, перекладаючи сумку з однієї руки в іншу. — Ти кудись летиш чи когось зустрічаєш?

Денис сидів у металевому кріслі аеропорту, спираючись ліктями на коліна, і похмуро розглядав велике інформаційне табло. Напроти його рейсу червоним…

K Nataliya

— Ярославе, ти ж розумієш, що такі пропозиції два рази не роблять? — казав йому керівник відділу,— Якщо залишишся в нас, через рік будеш мати свою кімнату в гуртожитку покращеного типу, а там і до квартири недалеко. А повернешся в село — що там робитимеш? У районному відділі сидітимеш за три копійки?

Ярослав повільно зрізав прозору стрічку з великої коробки й поклав ножиці на край стола. Пакунок стояв на полірованій стільниці у…

K Nataliya

– Мамо, ти могла б попередити, що не прийдеш? Ірина подивилася на повідомлення від сина. Воно надійшло о 18:42. За ним – фотографія святкового столу, за яким сиділи її чоловік, двоє дорослих дітей і невістка. На столі стояв торт із написом “З ювілеєм, тату!”.

- Мамо, ти могла б попередити, що не прийдеш? Ірина подивилася на повідомлення від сина. Воно надійшло о 18:42. За…

K Nataliya

— Ти взагалі не думаєш, чи як? Навіщо те весілля збирати, якщо в кишенях вітер свище? Нехай ідуть та просто розпишуться. Зараз такі часи, що треба кожну копійку тримати при собі. У мене самого он дах на гаражі протікає, треба брус купувати. Я грошей не маю.

Вже тиждень минув відтоді, як ми відгуляли весілля нашого Ярослава, а в душі замість радості та полегшення лежав важкий, холодний…

K Nataliya

— Тарасе, ти не хочеш мені нічого пояснити, — Надія кинула на поліровану поверхню кухонного столу паперовий конверт, з якого виглядав офіційний бланк нотаріального договору.

— Тарасе, ти не хочеш мені нічого пояснити, — Надія кинула на поліровану поверхню кухонного столу паперовий конверт, з якого…

K Nataliya

— Надю, ну навіщо ти так перед ним вислужуєшся? — казала я їй, коли ми сиділи у неї в кімнаті. — Ти ж дівчина. Не можна так бігати за хлопцем і дивитися йому в рот. Він же навіть не дякує тобі людськи, приймає це як належне.

Ми з Надею зростали на одній вулиці. З дитинства разом бігали до річки, сиділи на дерев'яній лавці біля нашого паркану,…

K Nataliya

– Надія завжди тримала чайний сервіз на верхній полиці з правого боку, – сказав Вадим, підходячи до шафи і переставляючи мій посуд на інше місце. – Вона вважала, що так набагато практичніше і посуд не займає зайвого місця. Поверни все так, як було раніше.

Коли ми вперше зустрілися з Вадимом, він був удівцем вже три роки. Я теж почувалася повністю готовою до створення нової…

K Nataliya