Настя запарила собі чаю, день видався дуже важким і хотілося посидіти в тиші, привести думки до ладу. Вірніше. Хотілося забути…
Ми сиділи в невеликому затишному кафе, де аромат свіжої випічки зазвичай піднімав настрій. Але не цього разу. Напроти мене сиділа…
Ми стояли на сходовому майданчику, якраз між нашими дверима, що дивилися одна на одну, немов два різні світи. Оксана, як…
— Артеме, ти з глузду з’їхав? Це не іграшка, яку можна повернути в магазин, якщо набридне! — Аліса стояла на…
— Грицю, зупини цей віз! — прохрипів експедитор, потираючи обличчя. — Зараз цей міський розумник розповість мені, як треба жити.…
Вона бачила його майже щодня. Ось так доля звела їх в одному будинку, в одному під’їзді і на одному сходовому…
Кінець сімдесятих років минулого століття видався напрочуд лагідним. Санаторій «Гірська тиша», що належав Академії наук, жив своїм розміреним, дещо сонним…
Травень у маленькому містечку видався напрочуд лагідним. Крізь прочинене вікно до квартири залітав солодкий аромат квітучої черемхи, а на підвіконні…
— Олено, ти що робиш? Невже тобі обов’язково потрібно саме зараз влаштовувати сцену через шматок піци? Хлопець уже наївся там…
Марія стояла перед старим трюмо, вдивляючись у відображення, яке здавалося їй чужим. Срібляста амальгама не брехала: з дзеркала дивилася виснажена…