fbpx
Історії з життя 0
В п’ятдесят п’ять років я остаточно охляла. Відчуття були такі, наче стара шкапа нарешті витягнула віз з багнюки, господарі злізли і пішли далі, а віз давай котитися назад разом з тою кобилою
Всі тридцять років мого заміжжя мій чоловік як не гуляв, то веселився. І в
Історії з життя 0
У весільну подорож з батьками чоловіка та племінницею – ось так виглядає моє найближче майбутнє. Але я категорично проти, а Юрко не вміє казати “ні”
Підкажіть, будь ласка, як мені вчинити правильно, бо я вже геть розгубилася. У мене
Історії з життя 0
Сон не йшов, я потягнулася за телефоном, помоніторю соціальні мережі, може, й засну, читаючи. Натрапивши на статтю з психології сімейних відносин, я відчула, як склеюються повіки. Поруч солодко спав чоловік, не переймаючись нашим майбутнім. Я вже хотіла вимкнути телефон, як почула звук повідомлення з проханням додати в друзі. Замість «видалити запит» я випадково клікнула на «прийняти». Далі пішло «дякую за дружбу», «ти мене пам’ятаєш?», «а я був закоханий в тебе, але ти вже зустрічалась з Олегом», «не можу тебе забути. Буду у вашому місті, давай зустрінемось». Сон знову відлетів, я щось почала відповідати: «не пригадую», «навіщо?» і вийшла зі сайту, бо чоловік спросоння запитав: «Чого тобі не спиться»?
Я довго не могла заснути через хвилювання, як звести кінці з кінцями, не допомагали
Історії з життя 0
Свекруха стояла вкотре на моєму порозі, бліда і з червоними очима, просила впустити її до онуків, впустити в наше життя. Багато років тому я так само стояла на порозі у неї, з бажанням влитися в їхню родину, бути там щасливою, ростити дітей, справляти свята, бігати на недільні млинці
Тоді Олена Сергіївна окинула мене таким поглядом, наче побачила на порозі продав чиню якогось
Історії з життя 0
У мене просто немає слів аби висловити, що я думаю про свою невістку та оті сучасні наративи, які впихають в голову молодим людям! Абсолютно відірвані від життя речі, які випинають на перший план, а те, що важливе – то не модне і треба його соромитися. Саму реальність життя шельмують і потім дивуються, чого ж у них життя не склалося.
Я свого Олексійка ростила реалістом, він у мене завжди знав, що скільки коштує і
Історії з життя 0
Я вкотре сідаю в той старенький автобус і їду дві години у віддалене село, якого, навіть на карті немає, до свого сина. Знаю, що він мене на подвір’я не впустить і я знову сидітиму на лавочці під ворітьми і через шпарину в паркані спостерігатиму за веселою метушнею на подвір’ї. Лиш невістка винесе води, але від неї мені нічого не потрібно, бо то її вина і тільки
Я вкотре сідаю в той старенький автобус і їду дві години у віддалене село,
Історії з життя 0
Коли Назар приїхав до свекрів, то вони його й на поріг не пустили, сказали, що зять їм такий не треба, а дітей вони якось на ноги поставлять
Мережа сама нагадала мені про існування цієї людини. Вітати зовсім не хотілося, але ж
Історії з життя 0
30 тисяч, це ж тобі не дві копійки. Звісно я поцікавилась у доньки, навіщо їй така сума одразу. Вона ж сама мені колись ці гроші на збереження давала. ніби як на квартиру вони у неї відкладені, а тут от так сходу: “Мамо терміново потрібно”
30 тисяч, це ж тобі не дві копійки. Звісно я поцікавилась у доньки, навіщо
Історії з життя 0
Син дивиться на мене в усі очі здивовано. Бачте, він не очікував, що я відмовлю. У них так гарно усе склалось, уже плани, речі збирають, а тут я я усе зіпсувала. “Мамо, ти хоч про онуків своїх подумай” – почав одразу.
Син дивиться на мене в усі очі здивовано. Бачте, він не очікував, що я
Історії з життя 0
– Мамо, тату, – просив нас син, – Все можна залагодити! Та родина не багата і вони хочуть грошей. Якщо ви продасте свою квартиру, то грошей вистачить на все! Інакше мені прийдеться сидіти!
Толик для нас був дуже бажаною, але пізньою дитиною. На той момент ми вже

You cannot copy content of this page